Українська демонологія в кінематографії XX — початку XXI ст.

Abstract

UA : Об’єктом дослідження є український та іноземний кінематограф у жанрі містики, в якому візуалізуються образи та сюжети української демонології. Предметом дослідження є особливості візуалізації та трансформації образів та сюжетів української демонології у художньому кінематографі ХХ — початку ХХІ ст. Мета дослідження полягає у встановленні особливостей втілення та використання у кінематографі образів та сюжетів української демонології та формування їх візуальних образів. Новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягає у встановлення певного зв’язку між соціальними, економічними та політичними чинниками, та кількістю фільмів та мультфільмів містичного жанру на кіноекранах, встановлені особливості еволюції різноманітних візуальних українських демонологічних образів та їх кінематографічних інтерпретацій. Висновки: Кінематограф є багатогранним мистецтвом із сильним дослідницьким потенціалом, зокрема у візуальній історії. Містичний жанр відіграє ключову роль у відображенні міфології, фольклору та культурної спадщини. Кінематограф сформував характерні образи українських демонологічних персонажів. Чорт, популярний персонаж, закріпив класичні риси — роги, хвіст і копита, хоча з часом його вигляд варіювався: з’являлися шерсть, п’ятак або навіть вигляд звичайної людини. Мавка, завдяки численним екранізаціям «Лісової пісні», перетворилася з небезпечного створіння на символ трагічної любові й природи, втративши лякаючі елементи. Вій еволюціонував від волохатого, масивного персонажа до худого, блідого створіння з багатьма руками, зберігши лише свої довгі повіки. Український містичний кінематограф та демонологічні образи еволюціонували у кілька етапів: у першій половині ХХ ст. попри вплив радянської ідеології створювалися перші екранізації творів М. Гоголя, які були першими кроками містичного жанру та візуалізації демонологічних персонажів. З другої половини ХХ ст. та появи напряму поетичного кіно з акцентом на демонологію та фольклор, жанр розширив коло персонажів і став засобом самоідентифікації українського кінематографу. У кінці ХХ ст. політичні й економічні зміни спричинили трансформації жанру. З’явилися експериментальні сюжети та нові образи, однак конкуренція із західними стрічками та економічна криза ускладнила їх подальший розвиток, проте класичні руральні теми продовжували жити в нових екранізаціях. У ХХІ ст. жанр зазнав впливу західного горору. Хоча стрічки не мали значного успіху, вони стимулювали інтерес до української міфології. Успіх мультфільму «Мавка. Лісова пісня» став знаковим для жанру, а українські демонологічні образи почали змішуватися з елементами інших культур. Прогнозується повернення до тематики горору. Таким чином український містичний кінематограф та демонологічні образи залишаються важливою частиною національної культури, що постійно змінюються та адаптуються.

EN : Study object is Ukrainian and foreign cinema in the supernatural genre, in which images and plots of Ukrainian demonology are visualized. Research subject is the peculiarities of visualization and transformation of images and plots of Ukrainian demonology in the art cinema of the 20th and early 21st centuries. Aim is to establish the features of the embodiment and use in cinema of images and plots of Ukrainian demonology and the formation of their visual images. Novelty of the paper and theoretical significance of the research results lies in establishing a certain connection between social, economic and political factors and the number of supernatural genre films and cartoons, and establishing the peculiarities of the evolution of various visual Ukrainian demonological images and their cinematic interpretations. Conclusions: cinema is a multifaceted art with a strong research potential, particularly in visual history. The supernatural genre plays a key role in reflecting mythology, folklore, and cultural heritage. Cinema has formed characteristic images of Ukrainian demonological characters. Chort, a popular character, has fixed the classic features — horns, tail and hooves, although over time his appearance has varied: wool, a penny or the appearance of an ordinary person appeared. Mavka, thanks to numerous film adaptations of «The Forest Song», has transformed from a dangerous creature into a symbol of tragic love and nature, losing its frightening elements. Viy has changed from a hairy, massive character to a thin, pale creature with many arms, retaining only his long eyelids. Ukrainian supernatural cinema and demonological images evolved in several stages, in the first half of the 20th century despite the influence of Soviet ideology, the first film adaptations of M. Gogol's works were created, which constituted the first steps of the supernatural genre and visualization of demonological characters. From the second half of the 20th century, and the appearance of the Poetic Cinema direction, with an emphasis on demonology and folklore, the genre expanded the range of characters and became a means of self-identification of Ukrainian cinema. At the end of the 20th century political and economic changes caused the transformation of the genre. Experimental plots and new images appeared, but competition with Western films and the economic crisis complicated their further development, however, classic rural themes continued to live on in new film adaptations. In the 21st century the supernatural genre was influenced by Western horror. Although the films did not have significant success, but they stimulated interest in Ukrainian mythology. The success of the cartoon «Mavka. Forest Song» became a landmark for the genre, and Ukrainian demonological images began to mix with elements of other cultures. A return to the theme of horror is predicted. Thus, Ukrainian mystical cinema and demonological images remain an important part of the national culture, constantly changing and adapting.