Особливості стресостійкості педагогів в умовах воєнного стану

Abstract

UA : Робота викладена на 69 сторінках, друкованого тексту, 6 таблиць, 9 рисунків, 5 додатків. Перелік посилань включає 60 джерел. Об’єкт - стресостійкість педагогів. В умовах значних політичних, економічних, соціально-культурних перетворень це набуває особливої ваги й висуває підвищені вимоги до такої її характеристики, як стресостійкість. Високий рівень відповідальності за власні рішення і дії, контролювати процес педагогічного спілкування, необхідність постійно тримати під контролем і стримувати власні емоційні реакції підвищують емоційне напруження, що може мати негативні наслідки як для результатів діяльності й працездатності, так і для самопочуття, викликаючи психосоматичні захворювання, спричиняючи прояви професійного вигоряння тощо. Ще більше викликів для стресостійкості педагогів з’явилось у наслідок повномасштабного російського вторгнення, яке кардинально змінило психологічний стан кожного громадянина України – як військових, так і цивільних, які опинилися в зоні бойових дій чи прифронтових регіонах, стали жертвою або свідком воєнних злочинів, зважився на вимушене переселення, яке за впливом на психіку, можна порівняти зі втратою близької людини тощо. З іншого боку, умови воєнного стану значною мірою вплинули й на специфіку професійної діяльності, адже змінились як умови її здійснення (он-лайн, оф-лайн чи змішаний формат, викладання в укриттях), так і способи педагогічної взаємодії з дітьми, які перебувають в абсолютно різних обставинах (прифронтові зони, окуповані території, вимушене переселення, поєднання навчання у вітчизняних та закордонних школах тощо). Усе це збільшує ризики розвитку хронічного стресу та підвищує вимоги щодо стійкості до нього. Саме тому, створення умов для підвищення стресостійкості педагогів набуває все більшої ваги, адже йдеться не лише про їх здатність до продовження професійної діяльності в екстремальних умовах, але й про відповідальність за безпеку учнів та продовження освітньо-виховного процесу в особливо небезпечних умовах. При цьому локус уваги має спрямовуватися не лише на самі стрес-фактори, але й на специфіку індивідуальних реакцій на них, залежно від їх різноманітності, тривалості та інтенсивності впливу тощо. Наукова новизна: узагальнення наукових підходів до визначення сутності поняття «стресостійкість», конкретизація чинників стійкості педагогів до стресу в контексті екстремальних умов, якими є умови воєнного стану. Подальшого розвитку набули уявлення про особливості профілактики стресостійкості, що були систематизовані у вигляді рекомендацій з підвищення стійкості до стресу педагогів, які здійснюють свою професійну діяльність в умовах воєнного стану.

EN : The work is presented on 69 pages, printed text, 6 tables, 9 figures, 5 appendices. The list of references includes 60 sources. The object is the stress resistance of teachers. In conditions of significant political, economic, socio-cultural transformations, this acquires special importance and places increased demands on such a characteristic as stress resistance. A high level of responsibility for one's own decisions and actions, to control the process of pedagogical communication, the need to constantly keep one's own emotional reactions under control and restrain one's own emotional reactions increase emotional tension, which can have negative consequences both for the results of activity and working capacity, and for well-being, causing psychosomatic diseases, causing manifestations of professional burnout, etc. Even more challenges for teachers' stress tolerance emerged as a result of the full-scale Russian invasion, which radically changed the psychological state of every citizen of Ukraine - both military and civilian - who found themselves in a combat zone or front-line regions, became victims or witnesses of war crimes, decided on forced relocation, which in terms of its impact on the psyche can be compared to the loss of a loved one, etc. On the other hand, the conditions of martial law have significantly affected the specifics of professional activity, as both the conditions for its implementation (online, offline or mixed format, teaching in shelters) and the methods of pedagogical interaction with children who are in completely different circumstances (front-line zones, occupied territories, forced relocation, combining education in domestic and foreign schools, etc.) have changed. All this increases the risks of developing chronic stress and increases the requirements for resistance to it. That is why the creation of conditions for increasing stress resistance of teachers is becoming increasingly important, because it is not only about their ability to continue their professional activities in extreme conditions, but also about responsibility for the safety of students and the continuation of the educational process in especially dangerous conditions. At the same time, the focus of attention should be directed not only to the stress factors themselves, but also to the specifics of individual reactions to them, depending on their diversity, duration and intensity of influence, etc. Scientific novelty: generalization of scientific approaches to determining the essence of the concept of "stress resistance", specification of factors of teachers' resistance to stress in the context of extreme conditions, which are the conditions of martial law. Further development was gained by the idea of the features of stress resistance prevention, which were systematized in the form of recommendations for increasing the resistance to stress of teachers who carry out their professional activities in martial law.