Еколого-економічне обгрунтування раціонального землекористування земель сільськогосподарського призначення

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота: 90 с., 7 рис., 3 табл., 1 додаток, 56 джерел. Робота присвячена дослідженню теоретичних, методичних та прикладних аспектів управління земельними ресурсами, зокрема оцінки якості земель сільськогосподарського призначення в умовах сталого землекористування та євроінтеграційних процесів. Актуальність обраної теми зумовлена зростанням ролі земельних ресурсів як базового елемента національного багатства, необхідністю забезпечення їх раціонального використання, збереження родючості ґрунтів та підвищення ефективності системи управління землею в Україні. Земельні ресурси є важливим фактором соціально-економічного розвитку держави, особливо в аграрно орієнтованій економіці. В умовах трансформації земельних відносин, розвитку ринку землі та адаптації до європейських стандартів особливої ваги набувають науково обґрунтовані підходи до оцінки якості земель, зокрема через застосування бонітування ґрунтів як інструменту прийняття управлінських рішень. Об’єктом дослідження є земельні ресурси сільськогосподарського призначення як складова системи землекористування та управління земельними відносинами. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних підходів до оцінки якості земельних ресурсів, зокрема ґрунтів сільськогосподарського призначення, а також механізми їх бонітування й управління в умовах сталого розвитку. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та аналіз сучасних методів оцінки земельних ресурсів, вивчення міжнародного досвіду та розробка перспективних напрямів удосконалення бонітування ґрунтів і системи оцінки земель в Україні. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено низку завдань, пов’язаних із розкриттям сутності оцінки земельних ресурсів, аналізом якісних характеристик ґрунтів, дослідженням методів бонітування, порівняльною оцінкою підходів до управління земельними ресурсами в країнах Європейського Союзу та визначенням перспектив удосконалення вітчизняної системи оцінки земель. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема аналіз і синтез, індукція і дедукція, системний та структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз, статистичні методи, графічні та табличні способи подання інформації. У роботі також використано методи узагальнення, групування та логічного моделювання. Структура роботи складається з трьох розділів, які логічно взаємопов’язані та послідовно розкривають обрану проблематику. У першому розділі розглянуто теоретичні основи управління земельними ресурсами. Зокрема, розкрито поняття та мету оцінки земельних ресурсів, охарактеризовано ґрунти сільськогосподарського призначення як базовий елемент агровиробництва, а також обґрунтовано роль бонітування ґрунтів як ефективного методу оцінки якості земель. Визначено значення якісної оцінки ґрунтів для планування землекористування та прийняття управлінських рішень. У другому розділі досліджено особливості управління земельними ресурсами різного цільового призначення. Проведено класифікацію та оцінку якості ґрунтів у контексті сталого землекористування, проаналізовано характеристики земель сільськогосподарського призначення в країнах Європейського Союзу, а також здійснено порівняльний аналіз методик оцінки якості земель, що застосовуються в європейській практиці. Це дозволило виявити спільні риси та відмінності між вітчизняною та зарубіжною системами оцінки земель. У третьому розділі визначено перспективи вдосконалення оцінки земельних ресурсів в Україні. Узагальнено міжнародний досвід оцінки земель, а також обґрунтовано перспективні напрями розвитку бонітування ґрунтів з урахуванням сучасних викликів, цифровізації земельних відносин та необхідності забезпечення сталого розвитку аграрного сектору. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, у сфері землевпорядкування, земельної оцінки, а також у навчальному процесі при підготовці фахівців з управління земельними ресурсами.

EN : Qualification work: 90 pages, 7 figures, 3 tables, 1 appendix, 56 sources. The paper is devoted to the study of theoretical, methodological, and applied aspects of land resource management, with particular emphasis on the assessment of the quality of agricultural land under conditions of sustainable land use and European integration processes. The relevance of the chosen topic is determined by the growing role of land resources as a fundamental component of national wealth, the need to ensure their rational use, preserve soil fertility, and enhance the effectiveness of land management systems in Ukraine. Land resources are a key factor in the socio-economic development of the state, especially within an agrarian-oriented economy. In the context of transforming land relations, developing the land market, and adapting to European standards, scientifically grounded approaches to land quality assessment gain particular importance, especially through the application of soil bonitation as an instrument for informed managerial decision-making. The object of the study is agricultural land resources as a component of the land use system and land relations management. The subject of the study is a set of theoretical, methodological, and practical approaches to assessing the quality of land resources, particularly agricultural soils, as well as the mechanisms of their bonitation and management within the framework of sustainable development. The purpose of the research is to provide a theoretical justification and analysis of modern methods for land resource assessment, to study international experience, and to develop prospective directions for improving soil bonitation and land evaluation systems in Ukraine. To achieve this goal, the study addresses a number of tasks related to revealing the essence of land resource assessment, analyzing the qualitative characteristics of soils, examining bonitation methods, conducting a comparative analysis of land resource management approaches in European Union countries, and identifying prospects for improving the domestic land assessment system. The methodological basis of the research includes general scientific and specialized methods of cognition, in particular analysis and synthesis, induction and deduction, systemic and structural-functional approaches, comparative analysis, statistical methods, as well as graphical and tabular techniques for data presentation. Methods of generalization, grouping, and logical modeling are also applied. The structure of the paper consists of three chapters that are logically interconnected and consistently reveal the selected research problem. The first chapter examines the theoretical foundations of land resource management. In particular, it defines the concept and purpose of land resource assessment, characterizes agricultural soils as a basic element of agricultural production, and substantiates the role of soil bonitation as an effective method for assessing land quality. The importance of qualitative soil assessment for land use planning and managerial decision-making is determined. The second chapter investigates the features of land resource management according to different types of land use. It includes the classification and assessment of soil quality in the context of sustainable land use, an analysis of agricultural land characteristics in European Union countries, and a comparative review of land quality assessment methodologies applied in European practice. This makes it possible to identify similarities and differences between domestic and foreign land evaluation systems. The third chapter outlines the prospects for improving land resource assessment in Ukraine. It generalizes international experience in land evaluation and substantiates promising directions for the development of soil bonitation, taking into account modern challenges, the digitalization of land relations, and the need to ensure sustainable development of the agricultural sector. The results of the research may be used in the practical activities of public authorities and local self-government bodies, in the field of land management and land valuation, as well as in the educational process for training specialists in land resource management.