Оцінка рівня реактивної тривожності у осіб із різними хронотипами

Abstract

UA : Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту, містить 4 таблиці. Перелік посилань включає 87 джерело. Об'єкт дослідження: рівень реактивної тривожності у осіб із різними хронотипами. Метою дослідження є особистісні когнітивні оцінки зовнішніх подій та оцінка їх стресового значення для конкретного суб'єкта. Відмінності в сприйнятті ситуації як стресової або нормальної можуть бути пов’язані із вродженими особливостями хронотипу, змінами у фізіологічному стані або психічному статусі суб’єкта. Визначення реактивної тривожності і хронотипу визначалось у респондентів за допомогою анонімних бланків Хорна-Остберга MorningnessEveningness Questionnaire (MEQ) та “Шкали оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна”. Встановлено, що рівень реактивної тривожності залежить від хронотипу особистості. Найвищі показники притаманні респондентам із вечірнім хронотипом, тоді як ранковий і проміжний типи характеризуються нижчими рівнями тривожності. Це свідчить про наявність зворотного зв’язку між ранковістю хронотипу та рівнем реактивної тривожності: чим більш ранковим є хронотип, тим нижчий рівень тривожного реагування на стресові ситуації. Наукова новизна роботи полягає у вивченні розподілу хронотипів та рівня тривожності серед мешканців прифронтового Запоріжжя в умовах активних бойових дій, що дозволяє оцінити вплив специфічного фонового стресу на циркадіанні ритми та психоемоційний стан. Отримані дані розширюють уявлення про циркадіанну пластичність у чоловіків та особливості розподілу хронотипів у жінок в умовах хронічного стресу, хоча і потребують підтвердження на більшій вибірці.

EN : The thesis is presented on 70 pages of printed text and contains 4 tables. The list of references includes 87 sources. Object of the study: the level of state (reactive) anxiety in individuals with different chronotypes. The aim of the study is to examine personal cognitive appraisals of external events and the evaluation of their stressful significance for a particular individual. Differences in perceiving a situation as stressful or normal may be associated with innate chronotype characteristics, changes in physiological condition, or the subject’s mental status. State anxiety and chronotype were assessed in respondents using anonymous versions of the Horne–Östberg Morningness–Eveningness Questionnaire (MEQ) and the State–Trait Anxiety Inventory by C. D. Spielberger, adapted by Yu. L. Khanin. The results demonstrate that the level of state anxiety depends on an individual’s chronotype. The highest anxiety levels were observed in respondents with an evening chronotype, whereas morning and intermediate types were characterized by lower anxiety levels. This indicates the presence of an inverse relationship between morningness and the level of state anxiety: the more pronounced the morning chronotype, the lower the anxiety response to stressful situations. The scientific novelty of the study lies in the investigation of chronotype distribution and anxiety levels among residents of frontline Zaporizhzhia under conditions of active hostilities, which makes it possible to assess the impact of persistent background stress on circadian rhythms and psycho-emotional state. The obtained data expand current understanding of circadian plasticity in men and the characteristics of chronotype distribution in women under chronic stress, although they require confirmation in larger samples.