Оптимізація фізичної підготовки як профілактика травм у кваліфікованих пауерліфтерів

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота – 60 сторінок, 6 таблиць, 54 літературних джерел. Мета дослідження – визначити ефективність оптимізації фізичної підготовки як засобу профілактики травм у кваліфікованих пауерліфтерів. Об’єкт дослідження – процес підготовки спортсменів у пауерліфтингу. Предмет дослідження – структура фізичної підготовки пауерліфтерів та її вплив на рівень спортивного травматизму. Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; анкетування, бесіди, інтерв’ю; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Дослідження проводилось протягом восьми тижнів у природних умовах тренувального процесу з участю 20 кваліфікованих пауерліфтерів, які були розділені на контрольну та експериментальну групи. У контрольній групі спортсмени тренувалися за стандартною програмою, тоді як в експериментальній – до кожного тренування систематично додавались загально-розвивальні вправи. На початку та наприкінці експерименту фіксувалися результати змагальних вправ, маса тіла та кількість травм. Також було проведено анкетування та педагогічне спостереження. Виявлено, що додавання загально-розвивальних вправ не призвело до зниження спортивних результатів, але сприяло зменшенню рівня травматизму. У групі з оптимізованим тренуванням середня кількість травм за два роки становила 2,8 ± 0,33 проти 3,7 ± 0,30 у контрольній. За передзмагальний цикл — 0,4 ± 0,16 проти 0,9 ± 0,23. Показники сили залишились стабільними в обох групах. Отримані результати підтверджують доцільність системного включення загально-розвивальних вправ до тренувального процесу кваліфікованих пауерліфтерів. Дослідження показало, що оптимізація структури занять дозволяє ефективно знизити рівень травматизму без погіршення силових показників. Такий підхід сприяє гармонізації навантажень, збереженню здоров’я спортсменів і підвищенню функціональної стійкості на всіх етапах річного циклу підготовки.

EN : Qualification paper – 60 pages, 6 tables, 54 sources. Purpose of the study – to determine the effectiveness of physical training optimization as a means of injury prevention in qualified powerlifters. Object of the study – the training process of athletes in powerlifting. Subject of the study – the structure of physical training in powerlifting and its influence on the level of sports injuries. Research methods: analysis and synthesis of scientific and methodological literature; questionnaires, interviews, conversations; pedagogical observation; pedagogical experiment; methods of mathematical statistics. The research was conducted over eight weeks in the natural conditions of the training process, involving 20 qualified powerlifters divided into control and experimental groups. The control group trained using a standard program, while the experimental group systematically performed general physical development exercises at the end of each training session. At the beginning and end of the experiment, competitive exercise results, body mass, and number of injuries were recorded. Additionally, questionnaires and pedagogical observation were carried out. It was found that the inclusion of general physical exercises did not lead to a decrease in performance but contributed to a reduction in injury rates. In the group with optimized training, the average number of injuries over two years was 2.8 ± 0.33 compared to 3.7 ± 0.30 in the control group. During the pre-competition cycle, it was 0.4 ± 0.16 versus 0.9 ± 0.23. Strength indicators remained stable in both groups. The results confirm the expediency of systematically including general physical development exercises in the training process of qualified powerlifters. The study showed that optimizing the training structure effectively reduces the injury rate without compromising strength performance. This approach promotes balanced load distribution, injury prevention, and improved functional stability throughout the annual training cycle.