Становлення україно-російських дипломатичних відносин за президентства Л. Кравчука

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається зі 73 сторінок, містить 43 джерел, 13 монографій та статей, 11 публіцистичних видань Категорії та поняття: дипломатія, Україна, Росія, Кравчук, конфлікт Об'єкт дослідження: відносини між Україною та Росією. Предмет дослідження: відносини України та Росії за президенства Кравчука. Мета магістерської роботи: дослідити становлення відносин між країнами. Наукова новизна та теоретичне значення: розглядання подій перших років незалежності України в єдиному контексті. Практичне значення: матеріал для вивчення відносин між Україною та Росією. Висновки: У дослідженні аналізується, як виникли відносини між країнами, які раніше входили до складу СРСР. Багато уваги приділяється кореням потенційних конфліктів майбутнього, які могли мати свій генезис у перші роки державності або бути пов’язані з деякими пізнішими конкретними подіями чи особами. Дослідження базувалося на офіційних документах, що відображають точку зору урядів, і джерелах ЗМІ, що відображають різні думки. Найбільше російські ЗМІ висловлювали позицію Російської Федерації, а українські – з позиції України. У цьому дослідженні були використані публікації вітчизняних та зарубіжних авторів, які порушували різні питання як щодо ВМС, так і щодо Криму та ядерної зброї. Відносини між Україною та Росією на початку 1990-х років визначалися як партнерські відносини, засновані на повазі суверенітету та територіальної цілісності один одного. Значною подією стала Угода про утворення СНД для координації спільних дій. Актуальними питаннями переговорів були співпраця в економічній сфері, розподіл стратегічних озброєнь, майна колишнього СРСР. Конфлікти загострювалися переважно навколо Чорноморського флоту та Криму. Якщо Україна наполягала на своєму праві визначати майбутній статус флоту за територіальним принципом, то Росія виходила з припущення, що флот є спільним радянським надбанням і тому має відійти до Росії. Посилення конфліктності було спровоковано взаємними звинуваченнями, націоналістичними настроями, а також політичним тиском з боку російських лідерів, які претендували на Крим. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що на той час у Росії була внутрішньополітична криза. Поки президент Борис Єльцин намагався дипломатичним шляхом вирішити питання флоту, Верховна Рада РФ зайняла жорстку позицію, поставивши під сумнів саму передачу Криму Україні в 1954 році. Протистояння з Верховною Радою РФ додало ще один подразник для відносин з Україною, але Єльцин вийшов переможцем у 1993 році, і цей успіх стабілізував ситуацію, виключивши можливість відкритого конфлікту. Що стосується переговорів навколо Чорноморського флоту, то Україна погодилася прийняти лише 20% майна, яке використовується для погашення боргу за газ. Що стосується ядерної зброї, то Україна з самого початку виступала за роззброєння і увійшла до Лісабонського протоколу, зобов'язавшись доставити всю ядерну зброю на територію Росії в обмін на певну компенсацію у вигляді ядерного палива. Незважаючи на декларації про дружбу, Росія намагалася вплинути на суверенітет України, використовуючи різні інструменти тиску. Війні вдалося запобігти завдяки політичній стабілізації в Росії після 1993 року, але основні протиріччя збереглися як резерв для майбутніх збройних чвар.

EN : The qualification work consists of 73 pages, contains 43 sources, 13 monographs and articles, 11 non-fiction publications Саtegories аnd сonсepts: diplomacy, Ukraine, Russia, Kravchuk, conflict Objeсt of reseаrсh: relations between Ukraine and Russia. The subjeсt of the study: relations between Ukraine and Russia during Kravchuk's presidency. The purpose of the сourse work: to investigate the formation of relations between countries. Sсientifiс novelty аnd theoretiсаl signifiсаnсe: consideration of the events of the first years of Ukraine's independence in a single context. Prасtiсаl signifiсаnсe: material for the study of relations between Ukraine and Russia. Сonсlusions: The study analyzes how the relations between the countries that used to be part of the USSR arose. Much attention is paid to the roots of potential future conflicts, which could have their genesis in the early years of statehood or be linked to some later specific events or individuals. The research was based on official documents reflecting the views of governments and media sources reflecting different opinions. The Russian mass media mostly expressed the position of the Russian Federation, and the Ukrainian mass media - from the position of Ukraine. In this study, publications of domestic and foreign authors were used, which raised various issues both regarding the Navy and Crimea and nuclear weapons. Relations between Ukraine and Russia in the early 1990s were defined as partnership relations based on respect for each other's sovereignty and territorial integrity. A significant event was the Agreement on the formation of the CIS for the coordination of joint actions. The topical issues of the negotiations were cooperation in the economic sphere, the distribution of strategic weapons, and the property of the former USSR. Conflicts escalated mainly around the Black Sea Fleet and Crimea. If Ukraine insisted on its right to determine the future status of the fleet based on the territorial principle, Russia proceeded from the assumption that the fleet is a joint Soviet property and therefore should go to Russia. The intensification of the conflict was provoked by mutual accusations, nationalist sentiments, as well as political pressure from Russian leaders who claimed Crimea. The situation was further complicated by the fact that Russia was experiencing an internal political crisis at that time. While President Boris Yeltsin tried to resolve the issue of the fleet diplomatically, the Verkhovna Rada of the Russian Federation took a hard line, questioning the very transfer of Crimea to Ukraine in 1954. The confrontation with the Verkhovna Rada of the Russian Federation added another irritant to relations with Ukraine, but Yeltsin emerged victorious in 1993, and this success stabilized the situation, eliminating the possibility of open conflict. As for the Black Sea Fleet negotiations, Ukraine has agreed to accept only 20% of the property, which is used to repay the gas debt. As for nuclear weapons, Ukraine from the very beginning advocated disarmament and entered the Lisbon Protocol, committing to deliver all nuclear weapons to the territory of Russia in exchange for a certain compensation in the form of nuclear fuel. Despite the declarations of friendship, Russia tried to influence the sovereignty of Ukraine, using various instruments of pressure. War was averted thanks to political stabilization in Russia after 1993, but the main contradictions remained as a reserve for future armed conflicts.