Вплив емоційної компетентності на ефективність ухвалення рішень в управлінській діяльності

Abstract

UA : Робота викладена на 39 сторінках друкованого тексту, містить 6 рисунків, 6 таблиць, 3 додатка. Перелік посилань включає 79 джерел. Об'єкт дослідження: процес ухвалення управлінських рішень керівниками банківських установ. У сучасних умовах розвитку фінансового ринку України, цифровізації економічних процесів та високої невизначеності, зумовленої воєнним станом, діяльність керівників банківських установ набуває особливої стресогенності. Ефективність функціонування банківського сектору безпосередньо залежить від якості управлінських рішень, що ухвалюються в умовах жорсткої регламентації з боку НБУ, часового дефіциту та значних фінансових ризиків. Наукова новизна полягає в уточненні ролі окремих компонентів емоційного інтелекту (зокрема управління емоціями) у запобіганні імпульсивним та залежним стилям прийняття рішень у банківських менеджерів; емпірично доведено роль конструктивного копінгу як медіатора між емоційною компетентністю та раціональністю вибору в умовах ризику.

EN : The work is presented on 39 pages of printed text, contains 6 figures, 6 tables, 3 appendices. The list of references includes 79 sources. The object of the study: the process of making managerial decisions by heads of banking institutions. In the current conditions of the development of the financial market of Ukraine, the digitalization of economic processes and high uncertainty caused by martial law, the activities of heads of banking institutions acquire a special stressogenicity. The effectiveness of the functioning of the banking sector directly depends on the quality of managerial decisions made in conditions of strict regulation by the NBU, time deficit and significant financial risks. The scientific novelty lies in clarifying the role of individual components of emotional intelligence (in particular, emotion management) in preventing impulsive and dependent decision-making styles in banking managers; the role of constructive coping as a mediator between emotional competence and rationality of choice in conditions of risk has been empirically proven.