Репрезентація концептосфери ARTE в іспанськомовній картині світу: лінгвокультурний аспект

Abstract

UA : Дипломна робота — 61 стор., 54 джерела. Об’єкт дослідження: концептофера ARTE в сучасній іспанській мові. Мета роботи: опис структурної побудови концептосфери ARTE, висвітлення специфіки її вербалізації засобами сучасної іспанської мови. Теоретико-методологічні засади: ключові положення когнітивної лінгвістики (О. Селіванова, А. Приходько, М. Полюжин, І. Живіцька, А. Середницька, Т. Нікішина, Ф. Де Мендос Ібанєс, Х. Л. Сіфуентес Гонрубія тощо). Отримані результати: у роботі проаналізовано лінгвокультурний аспект вербалізації концептосфери ARTE в іспанськомовній картині світу. З’ясовано, що концептосфера ARTE відображає уявлення про творчу діяльність, майстерність і естетичну цінність, притаманні мистецькій сфері діяльності. На основі лексикографічного та корпусного аналізу іспанськомовних джерел (словники, корпус CORPES XXI, корпус CREA) побудовано модель концептосфери ARTE, до якої входять ядерні концепти DANZA, MÚSICA, PINTURA, ESCULTURA, LITERATURA, ARQUITECTURA, CINE, і концепт ARTE DIGITAL, що відноситься до периферії. Вербалізація даних концептів реалізується через лексичні одиниці і фразеологічні сполуки (ser música para los oídos, vivir de la literatura, tener una arquitectura impecable тощо), що утворюють ядро та периферію поля. Виявлено, що найактивніше в іспанськомовній картині світу репрезентовані концепти DANZA та MÚSICA, які відображають експресивність і національну ідентичність культури, тоді як концепти ARQUITECTURA та LITERATURA мають переважно раціонально-естетичний характер. Концептосфера ARTE демонструє селективність мовного відображення різних видів мистецтва та пріоритетність перформативних форм у культурній свідомості іспанців.

IS : El objeto del estudio en este trabajo es el campo conceptual ARTE en la lengua española contemporánea. El objetivo consiste en describir la estructura del campo conceptual ARTE y destacar las particularidades de su verbalización mediante los medios del español contemporáneo. La base teórica: los principios fundamentales de la lingüística cognitiva (O. Selivánova, A. Prikhodko, M. Polyuzhin, I. Zhivitska, A. Serednytska, T. Nikíshina, F. de Mendoza Ibáñez, J. L. Sifuentes Gonrubia, etc.). Resultados obtenidos: en el trabajo se analiza el aspecto lingüístico-cultural de la verbalización del campo conceptual ARTE en la visión hispanohablante del mundo. Se ha determinado que el campo conceptual ARTE refleja la idea de la actividad creativa, la maestría y el valor estético propios del ámbito artístico. Sobre la base del análisis lexicográfico y corpus de fuentes españolas (diccionarios, corpus CORPES XXI, corpus CREA), se ha construido un modelo del campo conceptual ARTE, que incluye los conceptos nucleares DANZA, MÚSICA, PINTURA, ESCULTURA, LITERATURA, ARQUITECTURA, CINE, y el concepto ARTE DIGITAL que consideramos periférico. La verbalización de estos conceptos se realiza a través de unidades léxicas y combinaciones fraseológicas (ser música para los oídos, vivir de la literatura, tener una arquitectura impecable, etc.), que forman el núcleo y la periferia del campo. Se ha descubierto que los conceptos DANZA y MÚSICA, que reflejan la expresividad y la identidad nacional de la cultura, son los más activos en la imagen hispanohablante del mundo, mientras que los conceptos ARQUITECTURA y LITERATURA tienen un carácter principalmente racional y estético. El campo conceptual ARTE demuestra la selectividad de la representación lingüística de los diferentes tipos de arte y la prioridad de las formas performativas en la conciencia cultural de los españoles.