Психологічні чинники ефективності медіації під час вирішення сімейних спорів

Abstract

UA : Робота викладена на 66 сторінках, друкованого тексту. Перелік посилань включає 70 джерел. Об’єктом дослідження виступає процес медіації у вирішенні сімейних спорів. Сучасні суспільні процеси характеризуються зростанням конфліктності в різних сферах життя, зокрема у сфері сімейних відносин. Сімейні конфлікти, які охоплюють питання розлучення, розподілу майна, батьківських прав і обов’язків, часто супроводжуються високим рівнем емоційної напруги та психологічного стресу для всіх учасників. Традиційні судові механізми розгляду таких спорів не завжди сприяють збереженню конструктивних відносин між сторонами, що обумовлює необхідність використання альтернативних методів їх вирішення. Одним із таких ефективних механізмів є медіація – процедура врегулювання конфліктів за участю нейтрального посередника, яка спрямована на досягнення взаємоприйнятного рішення. Психологічні чинники відіграють ключову роль у процесі медіації сімейних спорів. Зокрема, рівень емоційного інтелекту учасників, особистісні якості медіатора та наявність комунікативних бар’єрів можуть значно впливати на ефективність досягнення консенсусу. Оскільки медіація ґрунтується на діалозі та взаєморозумінні, вивчення психологічних аспектів цього процесу є надзвичайно важливим як для розвитку теорії медіації, так і для її практичного застосування. Наукова новизна дослідження полягає у проведені комплексного аналізу психологічних чинників, що впливають на ефективність медіації у сімейних спорах. Визначено ключові особистісні риси медіатора, які сприяють успішному врегулюванню конфліктів. Обґрунтовано значення емоційного інтелекту учасників медіаційного процесу для досягнення порозуміння. Виявлено основні психологічні бар’єри у комунікації під час медіації та розроблено практичні рекомендації щодо їх подолання. Запропоновано авторську модель впливу емоційного інтелекту на ефективність сімейної медіації, яка включає когнітивний, емоційно-регуляторний та комунікативний компоненти. Отримані результати можуть бути використані для підготовки медіаторів, а також удосконалення програм психологічної підтримки конфліктуючих сторін.

EN : The work is presented on 66 pages of printed text. The list of references includes 70 sources. The object of the study is the process of mediation in resolving family disputes. Modern social processes are characterized by an increase in conflict in various spheres of life, in particular in the sphere of family relations. Family conflicts, which cover issues of divorce, division of property, parental rights and responsibilities, are often accompanied by a high level of emotional tension and psychological stress for all participants. Traditional judicial mechanisms for considering such disputes do not always contribute to the preservation of constructive relations between the parties, which necessitates the use of alternative methods of resolving them. One of such effective mechanisms is mediation - a procedure for resolving conflicts with the participation of a neutral mediator, which is aimed at achieving a mutually acceptable solution. Psychological factors play a key role in the process of mediation of family disputes. In particular, the level of emotional intelligence of the participants, the personal qualities of the mediator and the presence of communication barriers can significantly affect the effectiveness of reaching a consensus. Since mediation is based on dialogue and mutual understanding, the study of the psychological aspects of this process is extremely important both for the development of the theory of mediation and for its practical application. The scientific novelty of the study lies in the comprehensive analysis of psychological factors that influence the effectiveness of mediation in family disputes. The key personal traits of the mediator that contribute to the successful resolution of conflicts are identified. The importance of the emotional intelligence of participants in the mediation process for achieving understanding is substantiated. The main psychological barriers to communication during mediation are identified and practical recommendations for overcoming them are developed. An author's model of the influence of emotional intelligence on the effectiveness of family mediation is proposed, which includes cognitive, emotional-regulatory and communicative components. The results obtained can be used to train mediators, as well as improve psychological support programs for conflicting parties.