Психологічна профілактика булінгу в закладах середньої освіти України та Польщі: порівняльний аналіз

Abstract

UA : Робота викладена на 87 сторінках друкованого тексту, містить 5 таблиць, 5 додатків. Перелік посилань включає 60 джерел. Об’єкт дослідження – система психологічної профілактики булінгу в закладах загальної середньої освіти. Сучасний шкільний простір поєднує академічні вимоги, цифрову комунікацію та зростаючу культурну різноманітність учнівських колективів. У цих умовах булінг постає не як поодинокий інцидент, а як стійка соціально-психологічна динаміка, що підтримується груповими нормами, цифровими практиками та організаційними прогалинами шкільних інституцій. Його наслідки виходять за межі тимчасового погіршення самопочуття і впливають на навчальну мотивацію, емоційну регуляцію, міжособистісну довіру та освітню траєкторію дитини. Особливо уразливими є учні з досвідом вимушеної чи економічної міграції, які навчаються у полікультурних класах, часто не мають усталених соціальних зв’язків і можуть бути мішенню не лише з боку місцевих однолітків, а й з боку груп співвітчизників у середовищі приймаючої країни. Водночас у Європі накопичено значний досвід системної профілактики булінгу, що поєднує правове регулювання, шкільні політики, соціально-емоційне навчання, медіацію та партнерство з батьками і громадою. Для України порівняльний аналіз таких практик має прикладну цінність, оскільки дає змогу адаптувати перевірені інструменти до національного контексту, ресурсних обмежень і чинної нормативної бази. Наукова новизна полягає в уточненні психологічних чинників булінгу в школі та обґрунтуванні моделі профілактики, що передбачає міжвідомчу взаємодію та інтеграцію міжкультурного підходу в роботі з дітьми з досвідом міграції. Додатково визначено елементи польської системи профілактики, які можуть бути адаптовані в Україні: регулярні тренінги, робота інформаційних груп, автоматичне залучення психолога при кожному випадку булінгу.

EN : The work is presented on 87 pages of printed text, contains 5 tables, 5 appendices. The list of references includes 60 sources. The object of the study is the system of psychological prevention of bullying in secondary education institutions. The modern school space combines academic requirements, digital communication and the growing cultural diversity of student groups. In these conditions, bullying appears not as a single incident, but as a stable socio-psychological dynamic, supported by group norms, digital practices and organizational gaps of school institutions. Its consequences go beyond a temporary deterioration in well-being and affect the educational motivation, emotional regulation, interpersonal trust and educational trajectory of the child. Particularly vulnerable are students with a history of forced or economic migration, who study in multicultural classes, often lack established social ties, and may be targeted not only by local peers but also by groups of compatriots in the host country. At the same time, Europe has accumulated significant experience in systematic prevention of bullying, which combines legal regulation, school policies, socio-emotional learning, mediation, and partnership with parents and the community. For Ukraine, a comparative analysis of such practices has applied value, as it allows adapting proven tools to the national context, resource constraints, and current regulatory framework. The scientific novelty lies in clarifying the psychological factors of bullying in school and substantiating a prevention model that involves interagency interaction and integration of an intercultural approach in working with children with migration experience. Additionally, elements of the Polish prevention system that can be adapted in Ukraine have been identified: regular trainings, the work of information groups, automatic involvement of a psychologist in each case of bullying.