Динаміка змін урбанімікону промислових міст України та Польщі на межі 20-21 ст.

Abstract

UA : Текст кваліфікаційної роботи магістра 90 сторінок, 98 джерел. ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ Динаміка змін урбанімікону промислових міст України (на матеріалі Краматорська) та Польщі (на матеріалі Катовіце) на межі XX–XXI століть ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ – мотиваційно-семантичні, структурні та функціональні особливості урбанонімів Краматорська та Катовіце, а також порівняльний аналіз державної політики пам’яті (декомунізації та деколонізації) в обох країнах, що зумовлює ці зміни МЕТА РОБОТИ – Виявити та проаналізувати динаміку змін урбанімікону промислових міст України та Польщі на межі XX–XXI століть, а також простежити взаємозв’язок між топонімічною політикою та процесами конструювання національної ідентичності та колективної пам’яті. У ході дослідження передбачається вирішити такі ЗАВДАННЯ: 1. Визначити теоретико-методологічні засади дослідження урбанонімії, розмежувати ключові поняття (урбанонім, урбанонімія, урбанімікон) та проаналізувати їхні первинні й вторинні функції. 2. Здійснити структурно-семантичну та мотиваційну класифікацію урбанонімів, виявивши домінантні моделі номінації в різні історичні періоди. 3. Провести порівняльний аналіз державної політики пам’яті в Україні та Польщі (етапи, законодавче забезпечення, інституційна архітектура декомунізації та деколонізації). 4. Проаналізувати динаміку урбанонімікону Краматорська та Катовіце, виявивши спільні риси та ключові відмінності в застосуванні моделі «пам’ять як зброя». МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ У роботі застосовано комплексний методологічний інструментарій, що поєднує: діахронічний підхід для простеження змін у часі, структурно-семантичний метод для аналізу внутрішньої будови та мотивації назв, соціоономастичний та лінгвокультурологічний підходи для вивчення зв’язку назв із суспільними процесами та мовною політикою, критичну топоніміку для інтерпретації урбанонімів як інструментів утвердження влади, а також порівняльний (компаративний) метод для зіставлення топонімічних систем України та П НАУКОВА НОВИЗНА Вперше комплексно та компаративно досліджено динаміку урбанімікону промислових міст України (Краматорськ) та Польщі (Катовіце) у контексті постсоціалістичної трансформації, декомунізації та деколонізації. Проведено порівняльний аналіз двох моделей політики пам’яті – моделі «пам'ять як зброя» у її застосуванні для внутрішньополітичної боротьби в Катовіце та для зовнішнього протистояння і деколонізації в Краматорську. Виявлено нові семантичні домінанти урбанонімікону Краматорська, спричинені повномасштабним вторгненням (зокрема, пантеон новітніх героїв, топонімічна солідарність, терапевтична функція назв), що відображають формування «гарячої» комеморації в умовах війни. Розширено об’єкт аналізу урбанонімікону за рахунок ергонімів СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ – Результати дослідження можуть бути використані в науковій сфері (подальші ономастичні та соціолінгвістичні дослідження, лінгвокультурологія), у практичній сфері – для обґрунтування топонімічної політики органами місцевого самоврядування (зокрема, у процесах деколонізації та перейменувань у прифронтових містах), а також у навчальному процесі (викладання курсів ономастики, соціолінгвістики, історії та культури України та Польщі).

EN : The text of the master's thesis is 90 pages long and contains 98 sources. RESEARCH OBJECT Dynamics of changes in the urbanicon of industrial cities in Ukraine (based on the case study of Kramatorsk) and Poland (based on the case study of Katowice) at the turn of the 20th and 21st centuries SUBJECT OF RESEARCH – Motivational-semantic, structural, and functional features of the urban names of Kramatorsk and Katowice, as well as a comparative analysis of state memory policy (decommunization and decolonization) in both countries, which causes these changes PURPOSE OF THE WORK – To identify and analyze the dynamics of changes in the urban nomenclature of industrial cities in Ukraine and Poland at the turn of the 20th–21st centuries, as well as to trace the relationship between toponymic policy and the processes of constructing national identity and collective memory. The study aims to address the following TASKS: 1. To define the theoretical and methodological foundations of urbanonymy research, distinguish between key concepts (urbanonym, urbanonymy, urbanicon) and analyze their primary and secondary functions. 2. To carry out a structural-semantic and motivational classification of urbanonyms, identifying the dominant models of nomination in different historical periods. 3. To conduct a comparative analysis of state memory policy in Ukraine and Poland (stages, legislative support, institutional architecture of decommunization and decolonization). 4. Analyze the dynamics of the urbanonymicon of Kramatorsk and Katowice, identifying common features and key differences in the application of the “memory as a weapon” model. RESEARCH METHODS The work uses a comprehensive methodological toolkit that combines: a diachronic approach to tracking changes over time, a structural-semantic method for analyzing the internal structure and motivation of names, socio-onomastic and linguo-cultural approaches to study the connection between names and social processes and language policy, critical toponymy to interpret urban names as instruments of power affirmation, and a comparative method to compare the toponymic systems of Ukraine and P SCIENTIFIC NOVELTY For the first time, a comprehensive and comparative study of the dynamics of urban nomenclature in industrial cities of Ukraine (Kramatorsk) and Poland (Katowice) in the context of post-socialist transformation, decommunization, and decolonization has been conducted. A comparative analysis of two models of memory politics has been conducted: the model of “memory as a weapon” in its application for internal political struggle in Katowice and for external confrontation and decolonization in Kramatorsk. New semantic dominants of the urbanonymicon of Kramatorsk have been identified, caused by a full-scale invasion (in particular, the pantheon of new heroes, toponymic solidarity, the therapeutic function of names), reflecting the formation of “hot” commemoration in wartime conditions. The object of analysis of the urbanonymicon has been expanded by means of ergonyms. SCOPE OF APPLICATION – The results of the study can be used in the scientific sphere (further onomastic and sociolinguistic studies, linguoculturology), in the practical sphere – to justify the toponymic policy of local self-government bodies (in particular, in the processes of decolonization and renaming in frontline cities), as well as in the educational process (teaching courses in onomastics, sociolinguistics, history and culture of Ukraine and Poland).