Методичні засади енергозберігаючих технологій реконструкції міської забудови

Abstract

UA : У магістерській роботі досліджено методи комплексного підвищення енергоефективності та теплового захисту житлових будівель під час їх реконструкції та капітального ремонту. Шляхом тепловізійного обстеження панельної забудови та комп'ютерного моделювання температурних полів у вузлах примикання конструкцій визначено критичні зони тепловтрат та архітектурно-конструктивні недоліки огороджувальних оболонок. Встановлено, що значна частина існуючого житлового фонду не відповідає сучасним нормативним вимогам ДБН В.2.6-31:2021, що призводить до дефектів мікроклімату — промерзання стін, утворення конденсату, появи плісняви та надмірних витрат на опалення. Визначено, що найбільш раціональним підходом до модернізації є створення безперервного теплоізоляційного контуру будівлі, заміна застарілих віконних блоків на енергозберігаючі конструкції та модернізація інженерних систем із впровадженням рекуперації. Розрахунками підтверджено, що впровадження запропонованих енергоощадних рішень дозволяє знизити енергоспоживання будівлі на 30–50% та скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу на 30–40%, при одночасному підвищенні експлуатаційного ресурсу споруди.

EN : The master's thesis investigates methods for the comprehensive improvement of energy efficiency and thermal protection of residential buildings during their reconstruction and capital repair. Through thermal imaging inspection of panel housing and computer modeling of temperature fields in structural junctions, critical heat loss zones and architectural-structural defects of building envelopes were identified. It has been established that a significant portion of the existing housing stock does not meet the modern regulatory requirements of DBN V.2.6-31:2021, leading to microclimate defects such as wall freezing, condensation, mold growth, and excessive heating costs. It was determined that the most rational approach to modernization is the creation of a continuous thermal insulation contour for the building, the replacement of obsolete window units with energy-saving structures, and the modernization of engineering systems with the implementation of heat recovery. Calculations confirmed that the implementation of the proposed energy-saving solutions allows for reducing the building's energy consumption by 30–50% and cutting harmful atmospheric emissions by 30–40%, while simultaneously extending the service life of the structure.