Статево-рольове виховання в традиційній українській родині

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота магістра складається з 67 сторінок, містить 15 джерел та 4 додатки. Ставлення до дитини в українській родині формувалося протягом багатьох століть. У домодерний період дітей сприймали як маленьких дорослих, а сім’я аж до кінця XVII століття не виконувала емоційної функції. Поява нової дитини була тягарем для сільської родини, оскільки відволікала від роботи, виснажувала фізично та емоційно. Враховуючи високий рівень смертності серед малюків, цінність дитячого життя у XVIII–ХІХ столітті зростала, коли дитина сягала віку 4–5 років та могла бути залучена до фізичної праці. Особливим тягарем була позашлюбна дитина, а сама мати-покритка піддавалася осуду громадськості. Тому жінки вдаватися до запобігання та переривання вагітності, а подекуди і до дітозгубництва. У XVIII – у першій половині ХІХ століття принцип виховання малих дітей зводився до того, що не мати була коло дитини, а дитина коло матері. Малих дітей вважали непродуктивними, такими, що нічого не привносять в родину. Пізніше родина більше часу та уваги приділяє вихованню дітей, в тому числі залучаючи старше покоління. Вага дитини для родини також підвищується з віком. Чим старша дитина та чим більше вона залучена до виконання робіт по господарству, тим більшою була її цінність для родини. Трудове виховання дітей розпочиналося практично з пелюшок через колискові, казки та інші форми фольклору. Залучали дітей до праці поступово, доручаючи спершу прості завдання. З віком праця дітей ускладнювалася та ставала тяжчою. Вже у віці 14–15 років діти виконували роботу на рівні з дорослими. Дитяча праця мала гендерну диференціацію. Статеве виховання в традиційній українській родині було відсутнє. Тому дітям доводилося самостійно отримувати інформацію щодо статевого життя, що відбувалося внаслідок проживання в обмеженому просторі великої родини, догляду старших дітей за меншими, спостереження за тваринами. Відсутність статевого виховання призводила до того, що вже у старшому віці молодь не розумілася на будові статевої системи та послуговувалася магічними обрядами, наприклад, в якості контрацепції. Найбільше знань та досвіду щодо сексуальних практик молодь отримувала на вечорницях. Вечорниці виступали свого роду тренуванням для подальшого подружнього життя, тут складалися подружні пари, відігрувалися та встановлювалися гендерні ролі в майбутній родині. Вечорниці, що завершувалися спільною ночівлею, сприяли здобуттю молоддю першого сексуального досвіду, який нерідко закінчувався вагітністю.

EN : The master's thesis consists of 67 pages, contains 15 sources and 4 appendices. The attitude towards the child in the Ukrainian family was formed over many centuries. In the pre-modern period, children were perceived as small adults, and the family did not perform an emotional function until the end of the 17th century. The appearance of a new child was a burden for a rural family, as it distracted from work, physically and emotionally exhausting. Considering the high mortality rate among babies, the value of a child's life in the 18th-19th centuries increased when a child reached the age of 4-5 and could be involved in physical labor. A child out of wedlock was a special burden, and the surrogate mother herself was subject to public condemnation. Therefore, women resort to prevention and termination of pregnancy, and sometimes to infanticide. In the 18th and the first half of the 19th centuries, the principle of raising small children was reduced to the fact that the mother was not close to the child, but the child was close to the mother. Small children were considered unproductive, those who did not bring anything to the family. Later, the family devotes more time and attention to raising children, including involving the older generation. The weight of the child for the family also increases with age. The older the child and the more he was involved in household chores, the greater was his value to the family. Labor education of children began practically from diapers through lullabies, fairy tales and other forms of folklore. They involved children in work gradually, assigning simple tasks at first. With age, the children's work became more difficult and difficult. Already at the age of 14-15, children performed work on a par with adults. Child labor had gender differentiation. Sex education was absent in a traditional Ukrainian family. Therefore, children had to independently receive information about sex life, which occurred as a result of living in the limited space of a large family, caring for older children for younger children, watching animals. The lack of sexual education led to the fact that already at an older age, young people did not understand the structure of the sexual system and resorted to magical rituals, for example, as contraception. Young people gained the most knowledge and experience about sexual practices at evening parties. Evening parties served as a kind of training for further married life, married couples were formed here, gender roles in the future family were played out and established. Soirées, ending with a night together, contributed to young people gaining their first sexual experience, which often ended in pregnancy.