Постфольклорна демонологічна медіареальність у сучасному інформаційному просторі

Abstract

UA : Магістерська робота «Постфольклорна демонологічна медіареальність у сучасному інформаційному просторі», основний текст – 50 сторінок. Для виконання магістерської роботи опрацьовано 53 джерела. Об’єкти дослідження – Creepypasta.com, Comic Con Ukraine, ellimacs sfx makeup, Viva La Dirt League D&D, відеоігри «The Witcher 3» та «God of War: Ragnarok». Предмет дослідження – форми презентації постфольклорної демонологічної медіареальності у вітчизняному інформаційному просторі в контексті розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (станом на 2022 рік). Метою дослідження є характеристика презентацій постфольклорної демонологічної медіареальності сучасного українського інформаційного простору в контексті розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Досягнення мети зумовлює необхідність виконання наступних завдань: 1. Актуалізувати поняття «постфольклор» у контексті розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. 2. Схарактеризувати форми презентації демонологічної медіареальності як складника сучасного соціокультурного простору. 3. Розглянути генезу постфольклорної демонологічної медіареальності в сучасному інформаційному просторі. 4. Окреслити наративи та персонажі постфольклорної демонологічної медіареальності на прикладі популярних відеоігор «The Witcher 3» та «God of War: Ragnarok». 5. Виявити інструменти поширення постфольклорної демонологічної медіареальності в сучасному інформаційному просторі. Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці з демонології та постфольклору Ж. Денисюк, І. Усанов, Л. Фіалкова, Н. Лисюк, Н. Тяпкіна, О. Чорнобай, О. Харчишин, та з медіареальності А. Чорнобильський та О. Кирилова, Є. Малюк, О. Москвич. У процесі дослідження застосовувалася такі методи: аналіз, пошуковий метод та порівняльний. Також одним з основних методів був емпіричний метод дослідження, такий як опис опрацьованих відеоігр «The Witcher 3» та «God of War: Ragnarok». Наукова новизна роботи полягає у тому що: вперше: - визначено інструменти формування, зберігання та поширення демонологічних постфольклорних наративів у сучасному інформаційному просторі; - схарактеризовано демонологічні персонажі на прикладі відеоігор «The Witcher 3» та «God of War: Ragnarok»; розширено та конкретизовано: розуміння поняття «постфольклор» на сучасному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Сфера застосування: Матеріали дослідження можуть бути корисними для написання курсових та дипломних робіт, розробки дисциплін, пов’язаних з особливостями поширення інформації – від створення традиційних медіатекстів до проведення культурних заходів з подальшим циркулюванням цих інформаційних потоків у медіа.

EN : Litvinova E.E. «Postfolklore demonological media reality in the modern information space», 2022. Post-folklore demonological reality is a broad and little-studied topic. in order to expand knowledge about the development and influence of post-folklore on the creation of media reality and reality in general, there is a need to generalize theoretical knowledge about folklore and post-folklore, as well as to collect and process knowledge about demonological characters, actually post-folklore and modified by the authors of video games. From the influence on the information world, we move on to the influence on the real world, and how demonological characters from post-folklore function in it. The purpose of the study is to characterize the presentation of post-folklore demonological media reality of the modern Ukrainian information space in the context of the development of information and communication technologies. We have achieved the following results: we have identified the tools for the formation, storage and dissemination of demonological post-folklore narratives in the modern information space, characterized demonological characters on the example of the video games «The Witcher 3» and «God of War: Ragnarok», expanded and specified the understanding of the concept of «postfolklore» at the present stage of development of information and communication technologies. The relevance of the study lies in the fact that today we have not found fundamental scientific research on understanding the implementation of postfolklore as a media phenomenon. This topic should be considered and worked out in more detail.