Внутрішня діалогічна активність як чинник прояву ідентичності особистості

Abstract

UA : Робота викладена на 74 сторінках друкованого тексту, 2 рисунка, 6 таблиці. Перелік посилань включає 47 джерел. Об’єкт дослідження – особистісна внутрішня діалогічна активність. Новий погляд на діалог, як на процес спілкування особливого виду, який властивий тільки людині та виражає, на відміну від монологічного спілкування, сутність характеристики особистісного буття, сформувався на початку ХХ ст. З того часу діалогічний підхід активно розвивається, як на Україні так і за кордоном. У вітчизняній психології розробляється діалогічний підхід, в якому аналізуються філософські та теоретичні ідеї, які є витоками діалогічного розуміння природи людини, обґрунтовуються положення та принципи діалогічного підходу в психологічній науці та практиці, пропонуються методи діалогічного дослідження психологічних феноменів, аналізуються діалогічні властивості людини. Діалог являється ніби моментом актуалізації людиною своєї істинної природи, яка пов’язана безпосередньо з різноманітними формами спротиву і захисту, які опираються на інерцію звично-адаптивної, недіалогічної поведінки: замкненої, рольової, ігрової, маніпулятивної та ін.. Наукова новизна полягає в удосконаленні емпіричного обґрунтування емпіричного дослідження внутрішньої діалогічної активності. Уточнено зміст поняття «внутрішня діалогічна активність» через взаємовідношення з іншими поширеними сучасними психологічними поняттями.

EN : The work is presented on 74 pages of printed text, 2 figures, 6 tables. The list of references includes 47 sources. The object of research is personal internal dialogic activity. A new view of dialogue as a communication process of a special kind, which is peculiar only to humans and expresses, in contrast to monologue communication, the essence of the characteristics of personal existence, was formed at the beginning of the 20th century. Since then, the dialogic approach has been actively developing, both in Ukraine and abroad. In domestic psychology, a dialogical approach is developed, in which philosophical and theoretical ideas are analyzed, which are the origins of a dialogical understanding of human nature, the provisions and principles of the dialogical approach in psychological science and practice are substantiated, methods of dialogical research of psychological phenomena are proposed, and the dialogical properties of a person are analyzed. Dialogue is, as it were, the moment when a person actualizes his true nature, which is directly related to various forms of resistance and protection, which rely on the inertia of habitual-adaptive, non-dialogical behavior: closed, role-playing, game-like, manipulative, etc.. Scientific novelty consists in the improvement of empirical substantiation of empirical research of internal dialogic activity. The content of the concept of "internal dialogic activity" has been clarified through its relationship with other common modern psychological concepts.