Інститут почесного громадянства в містах Південної України в ХІХ – на початку ХХ століття

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається з 87 сторінок, містить 26 джерел, 56 монографій і статей, 2 додатка. Об’єктом дослідження є інститут почесного громадянства, як складова станового розвитку елітарних прошарків міського населення Півдня України в ХІХ – на початку ХХ ст. Предметом дослідження є трансформація станового інституту почесного громадянства, громадська та соціально-політична діяльність почесних громадян південноукраїнських міст. Метою роботи є комплексний аналіз регіональних особливостей соціально-економічної, суспільно-політичної та культурно-освітньої ґенези міст Півдня України в досліджуваний період, виокремлення внеску почесних громадян у їх розвиток у ХІХ – на початку ХХ ст. Наукова новизна визначається тим, що досліджено актуальну проблему, яка до цього часу не мала всебічного висвітлення в українській історіографії. На основі широкого пласту джерел розглянуто соціально-економічний, суспільно-політичний розвиток міст Півдня України. Основні висновки, до яких дійшов автор: 1. Інститут почесного громадянства набув станового характеру, надані привілеї – звільнення від тілесних покарань, військового призову, особистого оподаткування та інші досить швидко втратили свою актуальність. Тому інститут почесного громадянства так і не зміг у повній мірі перетворитись на елітарний стан міського світського товариства. 2. Заохочення та визнання суспільних здобутків у царській Росії, зокрема набуття почесного громадянства міст носило переважно кон’юнктурний характер, здійснюючись виключно державою шляхом складної бюрократичної процедури управлінського узгодження з мінімальним залученням кваліфікованих експертів та громадських організацій. 3. У містах Півдня України не склалося єдиного соціопрофесійного образу муніципального працівника та поведінкової ідентичності. За соціальною ознакою більшість у міському самоврядуванні становили представники купецтва або фінансової буржуазії. За поведінковою моделлю муніципальних діячів можна поділити на такі типи: егоцентричний, конформістський, працьовитий, меценатський, «батьки міста». 4. У наявних конкретно-історичних умовах діяльність почесних громадян спрямовувалась як на модернізацію міст, так і на започаткування притаманних Західній Європі благодійних акцій: заснування закладів освіти, медико-санітарних установ, підвищення рівня інженерно-технічного обслуговування. Але модернізація не протікала лінійно, перед суспільством поставало багато складних проблем, поступ вимагав сплачувати пристойну ціну за прогрес.

EN : The qualifying work consists of 87 pages, contains 26 sources, 56 monographs and articles, 2 appendixes. The research object of master’s thesis is the Institute of Honorary Citizenship, as a component of the development of elite strata of urban population of southern Ukraine in the 19th - early 20th centuries. The subject of the research work is the transformation of the class institution of honorary citizenship, public and socio-political activity of honorary citizens of southern Ukrainian cities. The aim of the research is a comprehensive analysis of regional peculiarities of socio-economic, socio-political and cultural and educational genesis of the cities of Southern Ukraine in the period under study, and distinguishing the contribution of honorary citizens to their development in the 19th - early 20th centuries. The novelty of the work is determined by the fact that the actual problem, which until now had no comprehensive coverage in Ukrainian historiography, was investigated. On the basis of a wide variety of sources, the socio-economic, socio-political development of the cities of Southern Ukraine is considered. Conclusions: 1. The Institute of Honorary Citizenship has acquired a wealth of character, and privileges have been granted – exemption from corporal punishment, military conscription, personal taxation and others have lost their relevance quite quickly. Therefore, the Institute of Honorary Citizenship has never been able to fully transform itself into an elite state of urban secular society. 2. The promotion and recognition of social achievements in tsarism Russia, including the acquisition of honorary citizenship of cities, was predominantly of a state-of-the-art nature, carried out solely by the state through a complex bureaucratic process of managerial approval with minimal involvement of qualified experts and civic organizations. 3. There is no single socio-professional image of a municipal worker and behavioral identity in the cities of southern Ukraine. On social grounds, the majority in urban self-government were representatives of the merchant or financial bourgeoisie. According to the behavioral model of municipal figures, one can be divided into the following types: egocentric, conformist, hard-working, philanthropist, “parents of the city”. 4. In the current historical conditions, the activities of honorary citizens were directed both to the modernization of cities and to the establishment of charitable actions inherent in Western Europe: the establishment of educational establishments, health-care institutions, increasing the level of engineering and technical services. But the modernization did not proceed linearly, many difficult problems confronted the society, the progress required to pay a decent price for progress.