Повсякденність будівничих Запорізького промислового комплексу (1928-1941 рр.)

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається з 93 сторінок, містить52 джерела, 95 монографій і статей. Ключові слова: історія повсякденності, індустріалізація, модернізація, Дніпрогес, Запорізький Дніпрокомбінат, Запорізький індустріальний комплекс. Об’єктом дослідження є процес будівництва та функціонування Запорізького індустріального комплексу. Предметом дослідження є виробнича повсякденність будівничих Запорізького індустріального комплексу. Метою дослідженняєз’ясування обставин формування специфічних особливостей повсякденності будівельника Запорізького індустріального комплексу. Наукова новизна одержаних результатів полягає у спробі на прикладі одногоз масштабних проектів стратегічної значимості Радянського Союзу – Дніпрокомбінатбуду (м. Запоріжжя)– реконструювати основні компоненти виробничої повсякденностірадянських робітників в 20-х – 30-х рр. ХХ ст. в контексті вивчення мікроісторіїЗапорізького індустріального комплексу. Висновки.Характерними рисами процесу побудови Запорізького промислового комплексу були: величезний наплив людей, проблеми організації кадрової політики, постійна плинність кадрів. Основною причиноюплинності кадрів були тяжкі умови праці, незадовільний побут. Особливістю організації праці на будівельних майданчиках було переважання ручної праці і низький рівень механізації основних видів робіт. Головною особливістю Дніпровського будівництва були: штурмівщина, неритмічність через невчасні поставки сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, часті поломки обладнання, значні розміри понаднормових робіт. Авральний ритм роботи, велика кількість браку. Заходи морального заохочення на шкоду матеріального стимулювання не приводило до бажаних результатів. Складовою частиною виробничої повсякденності робітників були порушення трудової дисципліни: прогули і запізнення, розкрадання майна, навмисне або випадкове псування техніки та майна, а також «дезертирства». Виявлено досить часте несприйняття себе як єдиного цілого, виявлені такі категорії, як «ми»(радянські робітники) та «вони» (іноземці, «куркулі», «шкідницькі елементи»,«колишні» та інші). Жінки-будівельниці часто залишалися «поза межами» працевлаштування на підприємства, оскільки часто не мали ніякої кваліфікації, а працедавці набагато більш охоче наймали некваліфікованих чоловіків, аніж жінок. Часто від іноземних спеціалістів та інженерів вимагалася не тільки висока кваліфікація, знання технологій, але й вони ще повинні були адаптувати радянських робітників та спеціалістів до своїх методів. Це могло призводити до конфліктів та розбіжностей у поглядах на будівництво промислових споруд. Часто негативне ставлення радянських робітників до іноземних колег також могло посилюватися відчутною різницею в умовах життя, оскільки іноземні робітники були набагато краще забезпечені, ніж радянські будівники.

EN : Qualifying work consists of 93 pages, contains 52 sources, 95 monographs and articles. Key words: history of daily life, industrialization, modernization, dniprohes, zaporozhye dneprokombinat, zaporozhye industrial complex. The object of research is the process of construction and operation of the Zaporozhye industrial complex. The subject of this research work is the industrial daily life of construction of the Zaporozhye industrial complex. The aim of the research is to find out the circumstances of formation of specific features of daily life of the builder of the Zaporozhye industrial complex. The scientific novelty of the results is to attempt, on the example of one of the large-scale projects of strategic importance of the Soviet Union – Dniprokombinatbud (Zaporizhzhia) – to reconstruct the main components of the industrial life of Soviet workers in the 1920s – 1930s. in the context of studying the microhistory of the Zaporozhye industrial complex. Conclusions.Characteristic features of the process of construction of the Zaporozhye industrial complex were: a huge influx of people, problems with the organization of personnel policy, constant turnover of staff. The main reason for the turnover was difficult working conditions, poor living conditions. The peculiarity of the organization of work at construction sites was the predominance of manual labor and the low level of mechanization of the main types of work. The main features of the Dnipro construction were: storming area, irregularity due to untimely deliveries of raw materials, materials and components, frequent breakage of equipment, significant sizes of overtime work. Aural rhythm of work, a lot of marriage. Measures of moral promotion to the detriment of material incentives did not produce the desired results. An integral part of the workers' daily routine was the violation of labor discipline: absenteeism and delay, theft of property, intentional or accidental damage to equipment and property, as well as «desertion». Quite often the perception of oneself as a whole was revealed, such categories as «we» (soviet workers) and «they» (foreigners, «kulaks», «harmful elements», «former» and others) were identified. Women builders are often «out of bounds» applying the enterprise, often with no classification, and practiced by many willingly to find unskilled men rather than women. Often, foreign specialists and engineers were required not only to have high skills, knowledge of technology, but they also had to adapt Soviet workers and specialists to their methods. This could lead to conflicts and differences in views on the construction of industrial structures. Often, the negative attitude of Soviet workers to their foreign counterparts could also be exacerbated by the marked difference in living conditions, as foreign workers were much better off than Soviet builders.