Гумористична репрезентація образу політика у німецькому побутовому анекдоті

Abstract

UA : Об’єкт дослідження: німецький побутовий анекдот на тему політики. Метадослідження: вивчення образу політика у німецькому побутовому анекдоті. Теоретико-методологічні засади: ключові положення категорії комічного (Б. Мінчин, О. Шонь та ін.), створення гумористичного ефекту (А. Кестлер, Д. Таннен та ін.) та німецького анекдоту як фольклорного жанру (У. Вірт, К. Трегер, Й. Рявель, П. Л. Бергер, Л. Реріх та ін). Отримані результати: образ політика у німецьких анекдотах має ситуативний характер. Головними прийомами створення гумористичного ефекту є іронія, комічне перебільшення та несподіваність. Німецькі анекдоти висміюють або засуджують політиків, задля чого часто використовуються контраст, фразеологізми, розмовні слова та вирази високого стилістичного тону. Серед лексико-фразеологічних засобів створення гумористичного образу політика в німецькомовних анекдотах займають терміни з різних галузей, зокрема зі сфери електропостачання, військової справи, медицини, політики, екології та захисту навколишнього середовища, і термінологічна лексика, пов’язана зі сферою поховальних послуг. Синтаксичні засоби створення комічного представлені насамперед повтором лексичних одиниць та синтаксичних конструкцій. Найбільш поширеними стилістичними тропами і фігурами є гра слів та алюзія на музичні, історичні, міфічні, літературні та асоціативні події, процеси і явища. Анекдоти є важливим аспектом народної культури та гумористичного дискурсу в Німеччині, а їх мовні та стилістичні особливості роблять їх цікавим об'єктом для наукового аналізу.

DE : In jüngster Zeit wird verstärkt die Analyse kleiner literarischer und künstlerisch-komischer Formen der deutschen Sprache im Rahmen der Sprachstilistik und Textlinguistik betrieben. Witze als humorvolle Texte gehören zu den "unseriösen" Formen, die die Aktivitäten von Gesellschaftsmitgliedern regulieren.In der vorgestellten Forschung wurde der Stand der Humorforschung und des humorvollen Diskurses analysiert. Die Anekdote als Sprachgenre wurde charakterisiert, der Status eines Haushaltswitzes ermittelt, und Methoden zur humorvollen Wirkung von Haushaltswitzen wurden festgelegt. Die Lage der Politik in Deutschland wurde geklärt, Gründe für das Auftreten von Witzen über Politiker wurden ermittelt, und Aspekte des Witzes wurden anhand von über 250 Haushaltswitzen herausgegriffen. Das Bild eines Politikers in deutschen Anekdoten hat situativen Charakter. Die wichtigsten Techniken zur Erzielung einer humorvollen Wirkung sind Ironie, komische Übertreibung und Unerwartbarkeit. In deutschen Witzen werden Politiker oft lächerlich gemacht oder verurteilt, wobei Gegensätze, Umgangssprachen und Ausdrücke mit hohem Stil verwendet werden. Lexikalische und phrasemologische Mittel zur Schaffung eines humorvollen Bildes eines Politikers in Witzen umfassen Begriffe aus verschiedenen Bereichen, insbesondere aus den Bereichen Stromversorgung, Militär, Medizin, Politik, Ökologie und Umweltschutz. Syntaktische Mittel werden vor allem durch die Wiederholung lexikalischer Einheiten und syntaktischer Konstruktionen repräsentiert. Die häufigsten stilistischen Tropen und Figuren sind Wortspiele und Anspielungen auf musikalische, historische, literarische und assoziative Ereignisse, Prozesse und Phänomene. Witze sind ein wichtiger Aspekt der Volkskultur und des humorvollen Diskurses in Deutschland. Aufgrund ihrer sprachlichenstilistischen Besonderheiten ein interessantes Objekt für die wissenschaftliche Analyse.