Особливості розвитку самооцінки дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями

Abstract

UA : Робота викладена на 77 сторінках друкованого тексту, 11 таблиць, 5 рисунка, 7 додатків. Перелік посилань включає 68 джерел. Об’єкт дослідження: самооцінка як психологічне і емоційне відчуття у дитини з інтелектуальними порушеннями. На сучасному етапі розвитку суспільства у зв’язку з особливостями соціально-економічної ситуації і процесом гуманізації постала потреба у високосоціалізованій зрілій особистості, здатній успішно адаптуватися до умов, які швидко змінюються. Інтеграція в суспільство дітей з порушенням інтелекту–це цілеспрямований процес передачі їм суспільством соціального досвіду з урахуванням їх особливостей. При цьому неодмінною умовою має бути їх активна участь в цьому процесі, а успішність цього багато в чому буде залежати від адекватності їх особистісної самооцінки. Проблема розвитку самооцінки у дітей на сьогоднішній день є однією з найбільш актуальних в психології та педагогіці. Це пов’язано з тим, що самооцінка надає значущий вплив на формування різних сторін особистості людини, є регулятором її поведінки і діяльності. Самооцінка багато у чому визначає ставлення людини до самої себе і до оточуючих її людей, виступає в якості необхідної умови формування самосвідомості, тобто розуміння людиною самої себе, своїх фізичних і інтелектуальних можливостей. Проблема становлення і розвитку самооцінки у дітей з порушенням освіти є однією з центральних проблем спеціальної освіти, тому що поряд із загальними для всіх дітей закономірностями вона характеризується також і специфічними особливостями, зумовленими своєрідністю психічного розвитку дітей даної категорії. У дітей з порушенням інтелекту не сформовані правильні уявлення про свої особистісні і фізичні якості, можливості і здібності. Вони не здатні критично оцінити свої дії і вчинки, співвіднести їх з вимогами моралі. У той же час, формування адекватної самооцінки є важливим чинником становлення особистості дитини з порушенням інтелекту, формування її відносин з оточуючими, позитивної соціалізації та інтеграції в суспільство. Наукова новизна полягає в тому, що доповнено теоретичні уявлення про особливості розвитку самооцінки дітей з порушенням інтелекту.

EN : The work is presented on 77 pages of printed text, 11 tables, 5 figures, 7 appendices. The list of references includes 68 sources. The object of the study: self-esteem as a psychological and emotional feeling in a child with intellectual disabilities. At the current stage of society's development, in connection with the features of the socio-economic situation and the process of humanization, there is a need for a highly socialized mature personality, capable of successfully adapting to rapidly changing conditions. Integration into society of children with intellectual disabilities is a purposeful process of transferring social experience to them by society, taking into account their characteristics. At the same time, an indispensable condition should be their active participation in this process, and the success of this will largely depend on the adequacy of their personal self-esteem. The problem of developing self-esteem in children today is one of the most urgent in psychology and pedagogy. This is due to the fact that self-esteem has a significant impact on the formation of various aspects of a person's personality, is a regulator of his behavior and activities. Self-esteem largely determines a person's attitude to himself and to the people around him, acts as a necessary condition for the formation of self-awareness, that is, a person's understanding of himself, his physical and intellectual capabilities. The problem of the formation and development of self-esteem in children with educational disabilities is one of the central problems of special education, because along with the laws common to all children, it is also characterized by specific features due to the peculiarity of the mental development of children of this category. Children with intellectual disabilities do not have the correct ideas about their personal and physical qualities, capabilities and abilities. They are not able to critically evaluate their actions and deeds, to correlate them with the requirements of morality. At the same time, the formation of adequate self-esteem is an important factor in the formation of the personality of a child with an intellectual disability, the formation of his relations with others, positive socialization and integration into society. The scientific novelty is that the theoretical ideas about the peculiarities of the development of self-esteem of children with intellectual disabilities have been supplemented.