Комунікативні навички керівника як фактор формування організаційного клімату в органі державної влади

Abstract

UA : Актуальність проведення даного дослідження обумовлена складністю та недостатньою розробленістю питань, пов'язаних із організаційним кліматом у галузі публічного управління та адміністрування. Це включає в себе необхідність систематизації існуючого досвіду використання наукових знань як важливого чинника, що впливає на розвиток комунікативних навичок керівників державних структур. Здійснення практики використання знань і вмінь в управлінській та психологічній сфері керівників на різних рівнях має визначений вагомий вплив на оптимізацію міжособових відносин у колективі через максимальне використання організаційного потенціалу та клімату. Ефективність дій керівників державних установ в значній мірі обумовлена феноменами колективної організації, такими як організаційний клімат, характер та емоційний тон стосунків між працівниками, ступінь згуртованості, узгодженість формальної та неформальної структур, наявність засобів вирішення міжособистісних конфліктів та відповідність стилю керівництва рівню розвитку колективу.

EN : The relevance of conducting this research is driven by the complexity and insufficient development of issues related to the organizational climate in the field of public administration and administration. This encompasses the necessity to systematize existing experience in utilizing scientific knowledge as a crucial factor influencing the development of communication skills among leaders of government structures. The practical application of knowledge and skills in the managerial and psychological sphere by leaders at various levels has a significant impact on optimizing interpersonal relationships within the collective through the maximal utilization of organizational potential and climate.

The effectiveness of actions by leaders of government institutions is largely determined by phenomena within collective organization, such as organizational climate, the nature and emotional tone of relationships among employees, the degree of cohesion, alignment of formal and informal structures, the availability of conflict resolution mechanisms, and the alignment of leadership style with the level of the collective's development.