Інструментарій журналістського розслідування: складники та доцільність використання

Abstract

UA: Дипломна робота другого (магістерського) рівня вищої освіти на тему «Інструментарій журналістського розслідування: складові та доцільність використання» містить 100 сторінок, 4 таблиці, 5 рисунків і 3 додатки. Перелік посилань нараховує 78 найменувань. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю детального вивчення й аналізу можливих інструментів, які використовують журналісти для підвищення рівня ефективності та дієвості, для покращення результативності й якості розслідувальних матеріалів. Метою роботи є визначення частоти і доцільності використання інструментів журналістських розслідувань у програмах українського телебачення. Завдання дослідження: 1) вивчити стан наукових розробок у сучасному вітчизняному й зарубіжному журналістикознавстві щодо інструментів, які підвищують рівень ефективності та дієвості розслідувальних матеріалів; 2) провести моніторинг з метою дослідження частоти використання визначених інструментів у розслідувальних програмах; 3) шляхом проведення експертних інтерв’ю з’ясувати доцільність використання визначеного інструментарію. Об’єктом дослідження є випуски програм «Гроші» (1+1) і «Наші гроші з Денисом Бігусом» («UA:Перший», «24 Канал») з квітня по липень 2019 року (перший та останній тижні місяця). Предметом дослідження є інструменти підвищення рівня ефективності та дієвості журналістських розслідувань. У дипломній роботі було використано методи дослідження: аналіз й синтез у процесі пошуку теоретичного підґрунтя для проведення дослідження. 5

Наша методологія у практичній частині базується на кількісному дослідженні (моніторинг) й якісному дослідженні, що включає експертні інтерв’ю. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у комплексному дослідженні інструментів підвищення результативності журналістських розслідувань та їхню оцінку. Зокрема: вперше: - запропоновано повний перелік інструментів, які використовуються журналістами-розслідувачами; - досліджена частота використання відповідних інструментів у розслідувальних програмах; - проведені експертні інтерв’ю з журналістами-розслідувачами щодо їхнього бачення інструментарію жанру та доцільності використання тих або інших інструментів; вдосконалено: - дефініції «ефективність» та «дієвість» у рамках журналістських розслідувань; набули подальшого розвитку: - підходи до якісного впровадження інструментів щодо результативності журналістських розслідувань. Теоретичне і практичне значення одержаних результатів у тому, що вони можуть бути використані у ході вивчення на факультативних курсах із журналістикознавства, у школах з поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін, під час написання наукових досліджень студентами факультету журналістики, при подальших наукових і практичних розробках, а також у журналістській роботі. Зокрема рекомендації, підготовлені у звіті моніторингу, можуть бути використані розслідувачами та редакторами інвестигативних програм у щоденній практичній діяльності. Апробація результатів. Окремі результати дослідження були апробовані авторкою на таких наукових конференціях: «Молода наука-2017» (м. Запоріжжя, Запорізький національний університет, 12-14 квітня 2017 року), 6

«Молода наука-2018» (м. Запоріжжя, Запорізький національний університет, 10-13 квітня 2018 року), «Молода наука-2019» (м. Запоріжжя, Запорізький національний університет, 15-17 квітня 2019 року), «Інтеграційні можливості сучасної психології та шляхи її розвитку» (м. Запоріжжя, Запорізький національний університет, 18-19 жовтня 2018 року), «Соціальні комунікації: фундаментальні парадигми розвитку» (м. Київ, Таврійський національний університет, 12-13 жовтня 2018 року), «Викладання іноземних мов в Україні та поза її межами: досвід та виклики» (м. Івано-Франківськ, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, 21-22 березня 2019 року), на Першій міжнародній веб-конференції «Мова, культура, комунікація в інтелектуальному просторі, який розширюється» (The 1st Young Researchers’ International Web Conference “Language, Culture, Communication in the Expanding Intellectual Space”), а також – у роботі, представленій на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт. Окрім цього, до друку прийнята стаття для фахового видання «Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія Філологія. Соціальні комунікації» (у томі 30 (69) № 4, 2019).

EN: But K.O. Journalistic Investigation Tools: Ingredients and Expediency of Use. Zaporizhzhia, 2020. 100 p. The demand and, accordingly, the supply for high-quality analytical materials, in particular, for investigative journalism, have grown in the Ukrainian media market nowadays. That is why the goal of this diploma paper is to investigate the components of a modern journalistic investigation toolkit. The aims are: to analyze scientific works which are appropriate to the topic of research; to identify the frequency of using specific tools for increasing level of effectiveness of the journalistic investigations and to prepare expert interviews related to the topic. Our methodology is based on quantitative and qualitative study including monitoring and expert interviews. We also used analysis and synthesis in the process of search for a theoretical basis for the study. According to the results of the study, the authors proposed an approach to the classification of tools of journalistic investigation. Authors also investigated the frequency of the usage of certain instruments in the context of modern investigative programs using the monitoring method. The monitoring was based on a quantitative method, focusing on the amount of screen time dedicated to each individual tool. Thus, two popular programs of Ukrainian investigative journalism projects were evaluated: «Money» (1+1 channel), «Our Money» (Channel 24, UA: First). For a deeper understanding of the reason for using a particular tool, thematic indicators were also included in the list of codes. The monitoring and expert interviews highlighted the most commonly used tools by investigators and analyzed trends in topic selection. In addition, a short list of recommendations for investigative journalists has been created to improve the quality of these information products.