Формування доказової бази виконання завдання з аудиту фінансової звітності на ТОВ «ГАЛИЧИНА-АУДИТСЕВІС»

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота: 146 с., 18 рис., 23 табл., 10 додатків, 91 літературних джерел. Об’єктом дослідження є процес формування доказової бази виконання завдання з аудиту фінансової звітності. Метою кваліфікаційної роботи магістра є наукове обґрунтування теоретичних положень і розроблення практичних рекомендації щодо удосконалення процесу формування доказової бази виконання завдання з аудиту фінансової звітності. У процесі написання кваліфікаційної роботи магістра використано загальнонаукові та специфічні методи наукового пізнання, методи індукції та дедукції, теоретичного узагальнення, герменевтики та порівняння, групування та узагальнення, абстрактно-логічний метод та метод причинно-наслідкових зв’язків, бібліометричний та бібліографічний методи, методи аналітичного групування, зведення та вибірковий метод, графічний метод. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу формування доказової бази виконання завдання з аудиту фінансової звітності для забезпечення достовірності даних. У процесі дослідження отримано такі наукові результати, яким притаманна наукова новизна: удосконалено: - складові ресурсів, які забезпечують отримання аудиторських доказів, що здійснює вплив на ефективне планування шляхом раціонального розподілу ресурсів, управління і контроль у процесі отримання аудиторських доказів, оцінку ефективності виконання аудиторських процедур та виконання аудиту на завершальному етапі; - вимоги до аудиторської документації, щодо аудиторських доказів, що забезпечить концентрацію уваги при формуванні програми аудиту на визначені значущих питанням документування процесу; - структуру внутрішнього положення щодо оцінки аудиторських доказів та визначено зміст кожного розділу, задля визначення характеру, тимчасових рамок і обсягу аудиторських процедур при плануванні та виконанні аудиту фінансової звітності; - алгоритм організаційно-методичного забезпечення оцінки аудиторських доказів на основі бізнес-процесного підходу, що визначає в межах внутрішнього контролю якості оцінку аудиторських доказів. набули подальшого розвитку: - поняття «аудиторські докази», яке на відміну від існуючих включає орієнтованість на мету отримання доказів та метод угрупування інформації в контексті тверджень управлінського персоналу щодо підготовки та подання фінансової звітності; - ієрархія вимог, щодо аудиторських доказів, в основу якої покладено розподіл вимог на загальні і конкретні для прийняття організаційних рішень; - теоретичні підходи до класифікації тверджень керівництва щодо підготовки та подання фінансової звітності залежно від рівня впливу на характер аудиторських доказів, що дозволяє розширити базу дослідження в аудиті. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій, спрямованих на удосконалення процесу аудиту. Застосування на практиці запропонованих автором рекомендацій дозволить забезпечити отримання достовірних доказів при аудиті фінансової звітності.

EN : Qualifying work contains 146 pp., 3 sections, 23 tab., 18 fig., 91 references, 10 applications. The object of the study is the process of forming the evidence base for the performance of the task of auditing financial statements. The purpose of the master's qualification work is the scientific substantiation of theoretical provisions and the development of practical recommendations for improving the process of forming the evidence base for the performance of the task of auditing financial statements. In the process of writing the master's qualification work, general scientific and specific methods of scientific knowledge, methods of induction and deduction, theoretical generalization, hermeneutics and comparison, grouping and generalization, abstract-logical method and method of cause-and-effect relationships, bibliometric and bibliographic methods, methods of analytical grouping, summary and selective method, graphic method. The scientific novelty of the obtained results lies in the substantiation of theoretical and methodological provisions and the development of practical recommendations for improving the process of forming the evidence base for the implementation of the task of auditing financial statements to ensure the reliability of data. In the process of research, the following scientific results were obtained, which are characterized by scientific novelty: improved: - components of resources that ensure obtaining audit evidence, which affects effective planning through rational allocation of resources, management and control in the process of obtaining audit evidence, assessment of the effectiveness of audit procedures and audit execution at the final stage; - requirements for audit documentation, regarding audit evidence, which will ensure concentration of attention during the formation of the audit program on the identified significant issues of documenting the process; - the structure of the internal provisions on the assessment of audit evidence and the content of each section is determined, in order to determine the nature, time frame and scope of audit procedures when planning and performing an audit of financial statements; - an algorithm for organizational and methodological support for the assessment of audit evidence based on a business process approach, which determines the assessment of audit evidence within the limits of internal quality control. acquired further development: - the concept of «audit evidence», which, unlike the existing ones, includes focus on the purpose of obtaining evidence and the method of grouping information in the context of the statements of management personnel regarding the preparation and presentation of financial statements; - hierarchy of requirements for audit evidence, which is based on the division of requirements into general and specific requirements for making organizational decisions; - theoretical approaches to the classification of management statements regarding the preparation and presentation of financial statements depending on the level of influence on the nature of audit evidence, which allows to expand the research base in auditing. The practical significance of the obtained results lies in the development of recommendations aimed at improving the audit process. The practical application of the recommendations proposed by the author will ensure obtaining reliable evidence during the audit of financial statements.