Методика навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення майбутніх вчителів англійської мови

Abstract

EN : The work deals with the problems of the listening skills development of students in the process of using authentic communication. An important component of English-language communicative competence is the listening competence, the problem of which is the focus of national and foreign scholars. It is determined that the basic mechanisms and psychic processes of listening to English-language authentic spontaneous speech are cognitive psychic processes, psychological mechanisms and processes of artistic perception, mechanisms of semantic processing of information. The factors that influence the audio performance of authentic spontaneous speech fragments have been clarified: objective; subjective; objective-subjective. The system of exercises for working with authentic spontaneous communication for the listening skills development was created. The given system of exercises is aimed at the development of the communicative competence. The system is based on three stages of working with authentic spontaneous broadcasting - introductory, basic and final. A “language listening portfolio” was also developed for students. The purpose of such portfolio is to determine the level of English language audit competence of students at the initial stage of experiential learning, as well as the level of English language communication competence after conducting a study experiment. Based on the developed theoretical provisions, a scientifically sound teaching methodology of authentic spontaneous speech listening was created, which is a certain contribution to the optimization of the existing practice of teaching listening in high school and provides students with mastering the knowledge, skills and development of appropriate listening skills. The main results of the research have found their practical application in the process of teaching students of linguistic higher educational establishments.

UA : Об’єктом дослідження є процес формування англомовної аудитивної компетентності майбутніх вчителів англійської мови. Предметом дослідження – розробка моделі навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів 1 курсу. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) проаналізувати сучасний стан дослідження проблеми; 2) розглянути та виявити аудіювання як мету і засіб формування іншомовної комунікативної компетенції студентів-філологів ; 3) виявити лінгвістичні та психологічні передумови формування аудитивної компетенції; 4) з’ясувати особливості навчання аудіювання із використанням автентичного спонтанного мовлення у вищих навчальних закладах; 5) визначити умови та форми контролю розвитку аудитивної компетенції студентів у процесі вивчення іноземної мови; 6) визначити етапи формування ААК, розробити систему вправ та сконструювати відповідну модель; 7) експериментально перевірити ефективність запропонованої методики навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що досягнути високого рівня сформованості ААК із використанням автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів можливо за умов: 1) поетапної організації навчання, що поєднує інтенсивне (аудиторне) та екстенсивне (самостійне) аудіювання; 2) застосування розробленої системи вправ, яка побудована на основі раціонально відібраного автентичного матеріалу – сучасних автентичних спонтанних текстів, що відображають варіативність мовлення за гендерними, соціальними, віковими, вимовними ознаками та багатогранність соціокультурної інформації, яка передбачає самостійну пізнавально-пошукову діяльність студентів із метою активізації /збагачення знань екстралінгвістичних факторів, розвиток рефлексивних умінь, удосконалення лексичних, а також слухо-вимовних та інтонаційних навичок майбутніх учителів; 3) застосування моделі навчання, яка повинна забезпечити високий рівень сформованості умінь аудіювання автентичного спонтанного мовлення. На різних етапах наукового пошуку використано такі методи: – теоретичні: вивчення вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з методики, педагогіки, психології, лінгвістики, психолінгвістики, соціолінгвістики, літературознавства, аналіз навчальних і робочих програм із метою узагальнення теоретичних і практичних аспектів стосовно проблеми дослідження; моделювання навчального процесу із використанням запропонованої методики; – емпіричні: наукове спостереження за організацією навчального процесу, вивчення досвіду викладачів щодо навчання аудіювання у закладах вищої освіти, опитування викладачів і студентів для збору емпіричного матеріалу, методів навчання аудіювання, інтересів студентів, труднощів аудіювання тощо; тестування з метою визначення рівня сформованості ААК на етапі доекспериментального та післяекспериментального оцінювання; експериментальне формування у студентів ААК для перевірки ефективності розробленої методики; – методи математичної статистики: для статистичного аналізу, обробки і перевірки достовірності одержаних результатів методичного експерименту. Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній: - детально теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів; розроблено систему вправ, яка передбачає взаємопов’язане формування лексичних, слуховимовних та інтонаційних навичок; модель навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів; 10 - подальшого розвитку набуло дослідження проблеми змісту ААК, оцінювання рівня її сформованості у студентів-філологів. Практичне значення одержаних результатів полягає у: розробці системи вправ та моделі навчання аудіювання автентичного спонтанного мовлення студентів-філологів, щоденника аудіювання; укладанні методичних рекомендацій для викладачів щодо формування у студентів-філологів ААК. Основні положення дипломної роботи викладено у 1 публікації: 1. Шамрова К. (ЗНУ) «Особливості вербалізації емоцій у романі С. Моема «Театр»». Різдвяні студентські наукові читання: Vita in lingua: Матеріали Х Міжвишівської студентської науково-практичної конференції (Запоріжжя, 22 грудня 2017 р.). Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2018. С. 111-112. Структура та обсяг дипломної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи складає 132 сторінки. Список використаних джерел налічує 87 найменувань.