Необхідна оборона та крайня необхідність, як різновид обставин, що виключає протиправність діянь

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота складається із 86 сторінок, містить 51 джерел використаної літератури. Життя та здоров’я людини є найголовнішими цінностями, які потребують захисту. Держава повинна забезпечувати недоторканність цих благ людини. Цю функцію покладено на правоохоронні органи, які, на жаль, не завжди справляються з її повним виконанням. В момент, коли держава не може захистити права людини, кожен має право зробити це самостійно. Для забезпечення цього права Кримінальним кодексом України передбачено такі інститути як необхідна оборона та крайня необхідність. Вони покликані для того, щоб виключити злочинність в діянні, яке особа вчинила захищаючи свої або чиїсь права та при цьому нанесла шкоду нападнику. Але тут постає питання співмірності тяжкості нанесеної шкоди із тою, що відверталась та відповідальності особи за такі дії. В кваліфікаційній роботі висвітлено проблемні питання низького застосування положень статей 36 та 39 Кримінального кодексу України до осіб, які, діяли в стані крайньої необхідності або необхідної оборони. Детально досліджено інститути необхідної оборони та крайньої необхідності. Здійснено аналіз нормативно-правових актів та запропоновано шляхи вирішення деяких виявлених проблемних питань. Метою кваліфікаційної роботи є комплексний аналіз та дослідження інститутів необхідної оборони та крайньої необхідності. Об’єктом кваліфікаційної роботи є суспільні відносини, які виникають при застосуванні необхідної оборони та крайньої необхідності Предметом дослідження право людини на необхідну оборону та дії у разі крайньої необхідності. Методологічну основу роботи складають загальнонаукові та приватно-наукові методи такі яканаліз та синтез, індукція та дедукція, сходження від абстрактного до конкретного, від конкретного до абстрактного, порівняльно правовий, історичний та формально-юридичний метод.

EN : The qualification work consists of 101 pages, contains 51 sources of used literature. Human life and health are the most important values that need protection. The state must ensure the inviolability of these human goods. This function is entrusted to law enforcement agencies, which, unfortunately, do not always cope with its full implementation. At a time when the state cannot protect human rights, everyone has the right to do so independently. To ensure this right, the Criminal Code of Ukraine provides for such institutions as necessary defense and extreme necessity. They are designed to exclude crime in an act that a person has committed in defense of his or someone else's rights and thereby harmed the attacker. But here the question arises of the proportionality of the severity of the damage inflicted with the averted and the responsibility of the person for such actions. The qualification work covers the problematic issues of low application of the provisions of Articles 36 and 39 of the Criminal Code of Ukraine to persons who acted in a state of extreme necessity or necessary defense. Institutions of necessary defense and extreme necessity are studied in detail. The analysis of normative-legal acts is carried out and the ways of the decision of some revealed problem questions are offered. The purpose of the qualification work is a comprehensive analysis and research of the institutions of self-defense and extreme necessity. The object of the qualification work is the social relations that arise when applying the necessary defense and extreme necessity The subject of the study is the human right to necessary defense and action in case of extreme necessity. The methodological basis of the work consists of general and private-scientific methods such as analysis and synthesis, induction and deduction, ascent from the abstract to the concrete, from the concrete to the abstract, comparative legal, historical and formal-legal method.