Волонтерський рух у країнах Європи у другій половині ХХ ст.

Abstract

UA : Об'єктом дослідження є волонтерська діяльність. Предметом дослідження є досвід волонтерської діяльності у країнах Європи в середині ХХ століття та можливості використання Україною. Мета роботи полягає у вивченні практики формування інституту «волонтерства» та розвитку волонтерської діяльності громадянського суспільства європейських країн у другій половині ХХ століття. Новизна роботи полягає у тому, що автором показаний історичний розвиток волонтерського руху в Європі та процес формування законодавчого базису в регулюванні волонтерської діяльності, виділено його основні етапи та національні особливості, досліджено становлення інституційного забезпечення волонтерської діяльності в європейських країнах з урахуванням державної політики. Серед основних висновків, до яких дійшов автор за результатами дослідження, варто назвати те, що становлення державної політики у сфері волонтерської діяльності країн Європи, розгляд національних пріоритетів та особливостей країн-членів Європейського Союзу зумовлено тим, що модель відносин між державою і волонтерським суспільством в кожній країні є продуктом різних локальних факторів: традицій, релігії, демографії, історії, етнічної структури, ідеології, політики, економіки тощо. При організації взаємодії між громадськими організаціями добровольців та державою важливим є дотримання певних принципів. Серед переваг волонтерських організацій варто відзначити їхню горизонтальну ієрархію, меншу бюрократію, гнучкість і швидкість реагування, високу кваліфікацію персоналу, знання проблем, нижчі ціни завдяки залученню сил волонтерів, економію державних витрат, що виділяються на управління, і плюралізм в ухваленні рішень. Німеччина стоїть на перших позиціях у Європі щодо оцінки праці волонтерів, а це, безумовно, позначається на рівні розвитку соціальної сфери в цілому. В становленні та розвитку правового регулювання волонтерської діяльності важливу роль грає весь контекст країни, тобто її політична, економічна, культурна і соціальна ситуація, а також існуючі традиції волонтерства. Аналіз довів, що у другій половині ХХ століття в європейських країнах не існувало єдиного способу забезпечити захист та регулювання прав і обов’язків волонтерів та волонтерських організацій. Аналіз нормативного регулювання волонтерства дав змогу виокремити правові перешкоди, що випливають з несприятливих правових рамок, існуючих в Європі. Результати аналізу інституційного регулювання волонтерської діяльності довели існування трьох моделей. Кожна з цих моделей має власні особливості, переваги та недоліки. І кожна країна намагається вибудовувати власну модель з урахуванням національної історії та традицій розвитку волонтерства, стану зрілості громадянського суспільства та політичних реалій. Поряд з цим, аналіз довів, що у більшості європейських країн залишаються прогалини у правовому регулюванні волонтерства та координації зусиль різних органів державного управління. В країнах з давніми та міцними волонтерськими традиціями, волонтерство як соціальний феномен грає важливу роль в політичній, економічній, культурній та соціальній сферах життя суспільства і не потребує створення спеціального нормативно-правого регулювання та інституційної інфраструктури. Поряд з цим проведений аналіз доводить, що уряди більшості європейських країн опікуються аспектами державної підтримки волонтерського руху на національному рівні, утворюючі державні органи та всілякі національні волонтерські ради, федерації, асоціації та форуми.

EN : The object of research is volunteering. The subject of research is the experience of volunteering in European countries in the middle of XX century and the possibility of its using in Ukraine. The aim of the work is to study the practice of forming the institution of "volunteering" and the development of volunteer activity in the civil society of European countries in the second half of XX century. The novelty of the work is revealed in the fact that the author shows the historical development of volunteer movement in Europe and the process of forming the legal framework for volunteering regulation, highlights its main stages and national features, studies the formation of institutional support for volunteering in European countries considering their state policy. Among the main conclusions reached by the author basing on the results of the study, it should be noted that the formation of public policy in the field of volunteering in Europe, consideration of national priorities and characteristics of EU member states is determined by the fact that the model of relations between the state and volunteer society is a product of various local factors: traditions, religion, demography, history, ethnic structure, ideology, politics, economy, etc. It is important to follow certain principles when organizing interaction between public organizations of volunteers and the state. The advantages of volunteer organizations include their horizontal hierarchy, lesser amount bureaucracy, flexibility and rate of response, highly qualified staff, knowledge of cases, lower prices due to the involvement of volunteers, savings in government expenses on management, and pluralism in decision approval. Germany gain the lead in Europe concerning the evaluation of volunteers’ work, and certainly this affects the whole level of development of the social sphere. The whole context of the country plays an important role in the formation and development of legal regulation of volunteering. These are political, economic, cultural and social situation and the existing traditions of volunteering. The analysis showed that in the second half of the twentieth century in European countries there was no single way to protect and regulate the rights and responsibilities of volunteers and volunteer organizations. The analysis of the normative regulation of volunteering made it possible to single out the legal obstacles arising from the unfavorable legal framework existing in Europe. The results of the analysis of the institutional regulation of volunteering proved the existence of three models. Each of these models has its own features, advantages and disadvantages. Each country tries to build its own model considering the national history and traditions of volunteering, the ripeness of civil society and political realities. In addition, the analysis showed that in most European countries there are gaps in the legal volunteering regulation and coordination efforts of various state administration bodies. In countries with a long-lasting and strong volunteering tradition, volunteering as a social phenomenon plays an important role in the political, economic, cultural and social spheres of society and does not require the creation of special regulations and institutional infrastructure. At the same time, the analysis shows that the governments of most European countries care about aspects of state support for volunteer movement at the national level, forming branches of the public administration and various national volunteer councils, federations, associations and forums.