Тілесність як основа спортивної діяльності

Abstract

UA : В статті досліджено сутність тілесності як складової змагальності, що є основою спортивної діяльності, крізь призму втілення спортом своєї загальнокультуротворчої місії. Головна мета статті – всебічний розгляд тілесності не лише як дієвого шляху формування особистості спортсмена, а й створення та збереження його іманентної тілесно-духовної єдності як вияву людиновимірної сутності спорту. Методологія – принципи об’єктивності, гуманізму дозволили розглянути тілесність як основу спортивної діяльності, котра містить в собі значний гуманістичний потенціал. Принципи цілісності та системності дали змогу дослідити сутність тілесності як суттєвого структурного елементу спортивної діяльності, поза яким вона втрачає будь-який сенс. Основою дослідження є осмислення механізму тілесно-духовної єдності спортсмена як умови успішного функціонування спортивної діяльності. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні того, що результативне та стале функціонування спортивної діяльності можливе лише при наявності повноцінного як фізичного, так і психічного здоров’я спортсмена, показником якого є здібність його тіла виконувати професійні рухи та вправи, що шліфуються, відточуються в процесі регулярних, тривалих тренувань, що складають, багато в чому, сутність його способу життя. Висновок – по-перше, комплексний аналіз умов успішного втілення тілесності в практику спортивної діяльності сприяє осмисленню параметрів соціального простору спорту як соціокультурного феномена глобалізованого суспільства. По-друге, всебічному усвідомленню спорту як формалізованої змагальності і макромоделі розвитку особистості сприяє те, що на відміну від чуттєво-предметної діяльності, що у своїй формі сприймається, в значній мірі, у визначеннях створення зовнішнього предмету, спортивна діяльність орієнтована насамперед, не лише на удосконалення тілесності особистості спортсмена, а й формування та збереження його нерозривної тілесно-духовної єдності.

EN : The article researches the essence of corporality as a competitiveness component which is the basis for sports activity and the embodiment by sports its general cultural and creative mission. The main aim of the article is to comprehensively consider corporality not only as the effective way of sportsman personality formation but also as the way of his immanent body-spiritual unity creation and preservation. Methodology – methods basing on objectivity and humanism prinsiples helped to consider corporality as the basis for sports activity, containing significant humanistic potential. Principles of integrity and systemicity made it possible to investigate the essence of corporality as an essential structural element of sports activity, outside of which it loses its meaning. The research of the study is the comprehension of the mechanism of the body-spiritual unity of the athlete as a condition for the successful functioning ISSN 2072-7941 (Online), ISSN 2072-1692 (Print). Гуманітарний вісник ЗДІА. 2017. Випуск 70 © Олексин І. Я., 2017 83 of sports activities. The scientific novelty of the article is in justifying the fact that effective, sustainable performance of sports activities is possible only if there is a full-fledged both physical and mental health of the athlete, the indicator of which is the ability of his body to perform appropriate professional movements and exercises that are grinded, refined in the process of regular, long training, which in many ways is the essence of his way of life. Conclusion - firstly, a comprehensive analysis of the conditions for the successful embodiment of corporality in the practice of sports activities contributes to the comprehension of the parameters of the social space of sport as a socio-cultural phenomenon of a globalized society. Secondly, the comprehensive study of sport as a formalized adversary and macromodel of personality development is promoted by the fact that, in contrast to sensory-objective activity, which in its form is perceived in many respects in the definitions of the creation of an external object, sports activity is primarily oriented not only to improving corporality in personality of the athlete, but also on the formation and preservation of his inseparable bodily and spiritual unity.

RU : ТЕЛЕСТНОСТЬ КАК ОСНОВА СПОРТИВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В статье исследована сущность телесности как составляющей состязательности, выступающей основой спортивной деятельности, сквозь призму воплощения спортом своей общекультуротворческой миссии. Главная цель статьи – всестороннее рассмотрение телесности не только как действенного пути формирования личности спортсмена, но и создания, сохранения его имманентного телесно-духовного единства как выражения человекомерной сущности спорта. Методология – принципы объективности, гуманизма позволили рассмотреть телесность как основу спортивной деятельности, содержащую в себе значительный гуманистический потенциал. Принципы целосности и системности дали возможность исследовать сущность телесности как существенного структурного элемента спортивной деятельности, вне котрого она утрачивает свой смысл. Основой исследования выступает осмысление механизма телесно- духовного единства спортсмена как условия успешного функционирования спортивной деятельности. Научная новизна статьи состоит в обосновании того, что результативное, устойчивое осуществление спортивной деятельности возможно только при наличии полноценного как физического, так и психического здоровья спортсмена, показателем которого выступает способность его тела выполнять соответствующие профессиональные движения и упражнения, которые шлифуются, оттачиваются в процессе регулярних, длительных тренировок, составляющих во многом сущность его образа жизни. Вывод – во-первых, комплексный анализ условий успешного воплощения телесности в практику спортивной деятельности содействует осмыслению параметров социального пространства спорта как социокультурного феномена глобализованого общества. Во-вторых, всестороннему исследованию спорта как формализованой состязательности и макромодели развития личности содействует то, что в отличии от чувственно- предметной деятельности, которая в своей форме воспринимается во многом в определениях создания внешнего предмета, спортивная деятельность ориентирована прежде всего, не только на усовершенствование телесности личности спортсмена, но и на формирование и сохранение его неразрывного телесно-духовного единства.