Фактчекінг у роботі журналіста

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота магістра на тему «Фактчекінг у роботі журналіста» викладена на 80 сторінках основного тексту. Для дослідження було використано 87 джерел інформації. Метою роботи стало встановити масштаби застосування фактчеку при створенні та сприйнятті медіаконтенту. Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань: узагальнити основні теоретичні підходи до тлумачення поняття «фактчек»; схарактеризувати міжнародні й українські традиції фактчеку як тренду журналістики; описати інструментарій фактчеку; встановити рівень зацікавленості аудиторії в перевіреній інформації; з’ясувати масштаб проведення фактчеку журналістами при створенні контенту. Об’єкт дослідження – явище фактчеку як професійної діяльності журналіста та способу розвитку критичного мислення аудиторії ЗМІ. Предмет дослідження – рівень використання інструментів фактчеку при створенні та сприйнятті медіаконтенту. У процесі дослідження були використані такі методи: аналіз та синтез (проаналізовано загальну специфіку фактчеку та особливості його функціонування); індукція та дедукція (схарактеризовано основні інструменти перевірки фактів в різних видах інформації); історичний метод (для вивчення хронології появи та становлення процесу фактчекінгу у світі та в Україні); анкетування (зібрано первинну інформації від респондентів засобів масової інформації щодо їхньої думки про використання інструментів фактчеку при публікації інформації та вивчення методології застосування журналістами-практиками методів, прийомів та інструментів фактчеку). Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять праці А. Бабак, П. Банніков, Н. Вірна, О. Гороховський, Н. Ньюман В. Шевченко, що досліджували особливості виникнення та функціонування фактчекінгу у світі; дослідники С. Бондар, Т. Гордієнко, Д. Проказа, М. Скубенко О. Шкарпова, розглядали досвід різних фактчек-організацій; науковці Н. Вуйтік, В. Ейсмунт,С. Одаренко, В. Рябічев, Я. Савош, Л. Сісіна, А. Тужиков, О. Ярощук досліджували інструментарій фактчекінгу. Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні фактчеку як тренду сучасної журналістики. Зокрема: вперше: - здійснено кореляцію результатів фактчекірської роботи журналістів із потребами аудиторії; - проведено анкетування журналістів щодо масштабів здійснення фактчеку в професійній діяльності; вдосконалено: - уявлення про потреби аудиторії щодо отримання перевіреної інформації; набули подальшого розвитку: - теоретичні підходи до розуміння фактчеку для тренду журналістики. Теоретичне і практичне значення одержаних результатів у тому, що вони можуть бути використані у ході вивчення на факультативних курсах із журналістикознавства і медіаграмотоності, у школах з поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін, під час написання наукових досліджень студентами факультету журналістики, при подальших наукових і практичних розробках, а також у власній практичній журналістській діяльності. Апробація результатів. Окремі результати дослідження були апробовані авторкою на таких наукових конференціях: ХІІІ університетська науково-практична конференція студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених «Молода наука-2020» (м. Запоріжжя, ЗНУ, 13-15 квітня 2020 р.); Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Сучасний медіапростір: історія, проблеми, перспективи» (м. Херсон, 19 червня 2020 р.).

EN : The master's qualifying work on "Fact-checking in the work of a journalist" is set out on 80 pages of the main text. 87 sources of information were used for the study. The aim of the work was to establish the scope of application of the fact check in the creation and perception of media content. Realization of the purpose assumes the decision of such tasks: to generalize the basic theoretical approaches to interpretation of concept "factchek"; to characterize the international and Ukrainian traditions of fact-checking as a trend of journalism; describe the tools of the fact check; establish the level of interest of the audience in the verified information; find out the scale of the fact check by journalists when creating content. The object of research is the phenomenon of fact check as a professional activity of a journalist and a way to develop critical thinking of the media audience. The subject of research - the level of use of fact check tools in the creation and perception of media content. The following methods were used in the research process: analysis and synthesis (the general specificity of the fact check and features of its functioning were analyzed); induction and deduction (the main tools for verifying facts in different types of information are characterized); historical method (to study the chronology of the emergence and formation of the fact-checking process in the world and in Ukraine); questionnaires (collected primary information from media respondents about their opinion on the use of fact-check tools in publishing information and studying the methodology of application by journalists-practitioners of methods, techniques and tools of fact-checking). The methodological and theoretical basis of the study are the works of A. Babak, P. Bannikov, N. Virna, O. Gorokhovsky, N. Newman and V. Shevchenko, who studied the peculiarities of the origin and functioning of fact-checking in the world; researchers S. Bondar, T. Gordienko, D. Prokaza, M. Skubenko O. Shkarpova, considered the experience of various fact-checking organizations; scientists N. Vuytik, V. Eismunt, S. Odarenko, V. Ryabichev, J. Savosh, L. Sisina, A. Tuzhikov, O. Yaroshchuk studied the tools of fact-checking. The scientific novelty of the obtained results lies in a comprehensive study of the fact check as a trend of modern journalism. In particular: for the first time: - the results of fact-checking work of journalists were correlated with the needs of the audience; - a survey of journalists on the scale of the fact check in professional activities; improved: - an idea of ​​the needs of the audience to obtain verified information; have been further developed: - theoretical approaches to understanding the fact check for the trend of journalism. The theoretical and practical significance of the results is that they can be used in the study of optional courses in journalism and media literacy, in schools with in-depth study of the humanities, in writing research by students of the Faculty of Journalism, in further scientific and practical developments, and also in his own practical journalistic activity. Approbation of results. Some results of the research were tested by the author at the following scientific conferences: XIII University scientific-practical conference of students, graduate students, doctoral students and young scientists "Young Science 2020" (Zaporozhye, ZNU, April 13-15, 2020); All-Ukrainian student scientific-practical conference "Modern media space: history, problems, prospects" (Kherson, June 19, 2020).