Категорія компаративності та засоби її репрезентації у французькій мові

Abstract

UA : Дипломна робота – 61 сторінок, 61 джерел. Об'єкт дослідження – порівняльні конструкції у сучасній французькій мові. Предмет дослідження – структурно-семантичний та функціональний аналіз порівняльних конструкцій у публіцистичному тексті. Мета: виявити особливості порівняльних зворотів у фразеологічних словниках та проаналізувати їх у сучасній французькій публіцистичній мові. Теоретико-методологічні засади: наукові роботи як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Зокрема: Огольцев В.М., Гальперін І., Новосьолов М.М., Арутюнова Н.Д., Arnaud P.J.L, Bacry P., Bonhomme M., Ricalens-Pourchot N. та ін . Отримані результати: проведений аналіз дозволяє дійти висновків, що порівняльні конструкції у публіцистичному тексті у більшості випадків мають алюзійний характер, адже відносять рецепієнта до певних вже відомих історичних, політичних подій та соціокультурних фактів. Констатуємо, що порівняльні звороти, використані автором публіцистичних статей вказують на його оцінку тим подіям або явищам, яким присвячений зміст тексту. Проте, не завжди у передовій статті можемо зустріти компаративи, написані журналістом, бувають випадки цитувань політичних та соціальних діячів. Також, можемо сказати, що регламент передової французької публіцистичної статті не дозволяє широке використання компаративних конструкцій, адже вони несуть за собою особисту оцінку та відношення автора і мають безпосередній персональний вплив на рецепцію читача.

FR : L'objet d'étude de notre recherche sont constructions comparatives en français moderne. Le sujet de recherche est l'analyse structurale-sémantique et fonctionnelle de constructions comparatives dans un texte journalistique. L’objectif: identifier les caractéristiques des inflexions comparatives dans les dictionnaires phraséologiques et les analyser dans la langue journalistique française moderne. L'analyse nous permet de conclure que les constructions comparatives dans le texte journalistique ont dans la plupart des cas un caractère allusif, car elles renvoient le destinataire à certains événements historiques, politiques et socioculturels déjà connus. Nous affirmons que les inversions comparatives utilisées par l'auteur d'articles journalistiques indiquent son appréciation des événements ou phénomènes auxquels le contenu du texte est consacré. Cependant, pas toujours dans l'article principal, nous pouvons trouver des comparatifs écrits par un journaliste, il y a des cas de citations de personnalités politiques et sociales. Aussi, on peut dire que les réglementations de l'article journalistique français de premier plan ne permettent pas l'utilisation généralisée de constructions comparatives, car elles portent une appréciation et une attitude personnelles de l'auteur et ont un impact personnel direct sur l'accueil du lecteur.