Способи вираження незгоди у сучасному французькому політичному дискурсі

Abstract

UA : Дипломна робота – 72 сторінки, 96 джерел. Об’єкт дослідження: Незгода як мовленнєвий акт у політичному дискурсі. Мета роботи: дослідити і класифікувати способи вираження незгоди у французькому політичному дискурсі. Теоретико-методологічні засади: наукові роботи як вітчизняних (О. О. Селіванової, Г. Г. Почепцова, І. М. Рудика, Л. Р. Безуглої, А. В. Чабанюк, А. Д. Зербіно та інших), так і зарубіжних (Д. Остіна, Д. Серля, Е. Бенвеніст, В. І. Карасика та інших) вчених. Отримані результати : У ході дослідження була виялена велика кількість як експліцитних, так і імпліцитних способів вираження незгоди у французькому політичному дискурсі. Зокрема, під час дебатів, з одного боку, мовці широко використовують лексичні та синтаксичні засоби, аби виразити пряму незгоду, а з іншого – риторичні прийоми та іронію, аби виразити непряму незгоду. Вираження незгоди імпліцитним способом очевидно пов’язано із французьким мовним етикетом , але подекуди має на меті знецінити позицію і принизити опонента під час політичних дебатів.

FR : Objet de la recherche: Le désaccord comme acte de discours dans le discours politique. Objectifs d’étude : explorer et classer les moyens d'exprimer les désaccords dans le discours politique français. Principes théoriques et méthodologiques: travaux scientifiques des savants ukrainiens comme O.Selivanova, G.Pocheptsov, I.Rudyk, L. Bezugla, A. Chabanyuk, A. Zerbino et autres), et et des savants étrangers (D. Austin, D. Searle , E. Benveniste, V. Karasyk et autres). Résultats: L'étude a identifié un grand nombre de moyens explicites et implicites d'exprimer un désaccord dans le discours politique français. En particulier, lors des débats, d'une part, les locuteurs utilisent largement les moyens lexicaux et syntaxiques pour exprimer un désaccord direct, et d'autre part, des procédés stylistiques et de l'ironie pour exprimer un désaccord indirect. L'expression du désaccord de manière implicite serait liée à l'étiquette de la langue française, mais dans certains cas, elle vise à dévaloriser la position de l'adversaire et à l’ humilier dans les débats politiques.