Іспаномовний туристичний дискурс: лінгвальні та функціональні особливості

Abstract

UA : Дипломна робота – 79 стор., 104 джерела. Об’єкт дослідження : туристичний дискурс. Мета роботи : визначення мовностилістичних та функціонально прагматичних особливостей туристичного дискурсу на матеріалі його жанрів. Теоретико-методологічні засади: детальним дослідженням туристичного дискурсу займались такі вчені як Н. Тюлєнєва, М. Худойкіна, М. Михайлов, І. Муньос, В. Бейрс та ін.; й приділяли увагу його жанрам Н. Філатова, С. Погодаєва, М. Кальві, К. Руеда. Отримані результати: було з’ясовано, що в лінгвістиці існують різні точки зору щодо трактування туристичного дискурсу, проте більшість сучасних дослідників (З. Кумікова, Н. Кисліцина, В. Бейрс, Д. Куделько) визнають його як самостійний тип дискурсу. Найбільш репрезентативними в плані дослідження мовностилістичних та функціональних особливостей виступають брошура, путівник та онлайн статті туристичної спрямованості, через значну увагу серед лінгвістів та широке використання у туристичній сфері. Проведений аналіз виявив зв'язок іспаномовного туристичного дискурсу з іншими видами дискурсу, та наявність англіцизмів й культурем, завдяки чому реалізується вплив на туриста через його спокушення та інформування. Була встановлена наявність тактик мовного впливу на граматичному й лексичному рівнях, та їх реалізація через надання атрактивності й експресивності туристичним жанрам. Дослідження продемонструвало, що широке використання стилістичних засобів у іспаномовному туристичному дискурсу має прагматичну обумовленість, адже підвищує емоційно-експресивне забарвлення висловлювання, тим самим впливаючи на свідомість адресата.

IS : El objeto del estudio en este trabajo es discurso turístico. El objetivo consiste en determinar los rasgos pragmáticos lingüísticos y funcionales del discurso turístico sobre el material de sus géneros. La base teórica y metodológica: los principios claves de la teoría del discurso del turismo y sus géneros, desarrollados en lingüística (I. Muñoz, K. Rueda, M. Calvi, V. Beirs, J. Kudełko, L. Chierichetti, D. Pickett, N. Tyuleneva, M. Khudoikina, M. Mikhailov, N. Filatova, N. Tyuleneva). Los resultados obtenidos: fueron examinados diferentes interpretaciones del discurso turístico en lingüística y fue establecido que la mayoría de las investigaciones actuales lo reconocen como un tipo de discurso especializado. Se prestó atención a los géneros del discurso turístico y fue concluido que el folleto , la guía y los artículos del turismo son de gran interés por su uso activo en el negocio turístico. El análisis reveló la conexión del discurso turístico en español con otr os tipos de discursos, la presencia de anglicismos y culturemas, gracias a lo cual se realiza la influencia sobre el turista debido a su tentación e información. Fue identificada la presencia de diferentes tácticas de influencia al destinatario a nivel gramatical y léxico del español, y fueron estudiados técnicas para hacer un discurso turístico atractivo y expresivo. El estudio mostró que el discurso turístico de España posee muchos figuras literarias (el epíteto, la metáfora, la personificación, la comparación, la pregunta retórica, la reticencia) que tienen una condicionalidad pragmática, porque aumentan la coloración emocional y expresiva del enunciado, influyendo así en la conciencia del destinatario.