Лінгвальні особливості української казки та проблеми перекладу англійською мовою

Abstract

UA : Дипломна робота – 57 стор., 93 джерела. Об’єкт дослідження: національно-культурний компонент, а саме реалії та назви персонажів в українських народних казках та їх переклад на англійську мову у виконанні І. Железновою. Мета дослідження: виявити й описати структурно-семантичні й композиційно-функціональні особливості українського казкового жанру, встановити умови адекватного/неадекватного відтворення цих особливостей як носіїв національного колориту англійською мовою. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії перекладу лінгвальних особливостей української казки, їх визначення, приклади, розроблені в лінгвістиці. Отримані результати: дослідження перекладу казок, виконаного І Железновою показало, що перекладач вдається до різних засобів відтворення реалій. Перевага того чи іншого методу визначає характер перекладу в цілому, ступінь його наближення чи видалення від першотвору. Дослідження показало що національно-культурний компонент при відтворенні цільовою мовою може бути або переданим (часто – не цілком повноцінно) або підміненим чи втраченим повністю, що пов’язано із засобами відтворення реалій. Загалом, усі засоби відтворення реалій і власних назв можна умовно поділити на три групи, при яких: 1) національно-культурний компонент реалій збережено максимально (засіб транслітерації та дескриптивної перифрази); 2) національно-культурний компонент зберігається частково (метод віднайдення ситуативного відповідника, гіперонімічне перейменування); 3) національно-культурний компонент втрачається повністю або замінюється національно-культурним компонентом реалії цільової мови (метод уподібнення). У перекладі І. Железнової, завдяки розширенню кількості та якості уживаних засобів відтворення реалій, максимально відтворений національно-культурний компонент реалій оригіналу.

EN : The purpose of our research is to identify and characterize the structural, semantic and functional features of a fairy tale as a folklore genre, to establish acceptable or inadequate conditions and possible translation methods in order to convey these features to the target language. To accomplish this task, possible traces of the commonality of the preculture and ancient mythological beliefs were discovered, the national peculiarities of the worldview, way of life and traditions of the Ukrainians were revealed. In the course of the study on the transfer of ethno-lingual characteristics of Ukrainian folk tales in English-language translations, the concept of an ethno-language component, constituent parts and place in Ukrainian folk tales was used, as well as the conditions for their correct geoduction and pragmatic adaptation in English translations were determined. The author also analyzes the ways of transferring units of national lexicon, verbal images, names of fairy-tale characters, their intimate forms of address, as well as other structural-semantic, emotional-expressive and rhythmic ethno-lingual microcomponents of Ukrainian fairy tales in English. The main attention is paid to the methods of translation of cultural and institutional terms, as well as dark folklore ones with a peculiar national flavor. The dialectic of national color is especially pronounced in different areas of the spiritual culture of people and, consequently, in different types of translation. Be that as it may, but the national flavor in the translation must be adequately reflected.