Психологічні особливості емоційного вигорання педагогів та шляхи його профілактики

Abstract

UA : Робота виклади на 82 сторінках, 6 рисунків, 6 таблиць. Перелік посилання включає 72 джерела. Об’єкт дослідження - професійні деформації у системі професій «людина-людина». Нова українська школа, гуманізація сфери освіти, ґрунтовна перебудова підходів до навчання та виховання виділяють центральною проблемою підвищення ефективності навчального процесу людський фактор як основний у системі соціальних відносин. Саме цей фактор спрямовує, регулює й контролює систему людських взаємин, а також когнітивну та емоційну складові взаємодії між учнем і педагогом. Але, зазвичай, в центр проблеми ставиться особистість дитини («дитиноцентризм»), на якій зосереджені всі учасники навчального процесу, і тільки потім згадується особистість педагога, який безпосередньо працює з дітьми. Але наразі саме педагогічний працівник є об’єктом тиску таких негативних явищ як нестабільність життя, невизначеність майбутнього, епідемія коронавірусу тощо. Тому, як наслідок, продовжують загострюватися проблеми у емоційні сфері педагога, що впливає на якість його професійної діяльності та сприяє появі емоційного вигорання. Емоційне вигорання – це синдром, який розвивається під впливом хронічного стресу і постійного навантаження, що призводить до виснаження емоційно-енергетичних та особистісних ресурсів людини. Емоційне вигорання виникає в результаті накопичення негативних емоцій без можливості запобігти тиску негативних факторів та нездатності (на основі незнання) шляхів профілактики означеного феномену. Наукова новизна систематизовано чинники виникнення синдрому емоційного вигорання серед педагогічних працівників закладів різного типу промислового міста; виявлено шляхи активізації чинників виникнення синдрому емоційного вигорання; розроблено та апробовано авторську програму профілактики емоційного вигорання серед педагогічних працівників.

EN : The work is presented on 82 pages, 6 figures, 6 tables. The list of references includes 72 sources. The object of research is professional deformations in the system of professions "man-man". The new Ukrainian school, the humanization of education, a thorough restructuring of approaches to teaching and education highlight the central problem of improving the efficiency of the educational process, the human factor as a major in the system of social relations. It is this factor that directs, regulates and controls the system of human relationships, as well as the cognitive and emotional components of the interaction between student and teacher. But, usually, the center of the problem is the child's personality ("child-centeredness"), on which all participants in the educational process are concentrated, and only then the personality of the teacher who works directly with children is mentioned. But now it is the educator who is under pressure from such negative phenomena as life instability, uncertainty about the future, the coronavirus epidemic, and so on. Therefore, as a result, problems in the emotional sphere of the teacher continue to worsen, which affects the quality of his professional activity and contributes to the emergence of emotional burnout. Emotional burnout is a syndrome that develops under the influence of chronic stress and constant stress, which leads to depletion of emotional, energy and personal resources. Emotional burnout occurs as a result of the accumulation of negative emotions without the ability to prevent the pressure of negative factors and the inability (based on ignorance) of ways to prevent this phenomenon. Scientific novelty systematizes the factors of emotional burnout among teachers of various types of industrial cities; identified ways to activate the factors of emotional burnout; the author's program of prevention of emotional burnout among pedagogical workers is developed and tested.