Фотографія як джерело з історії повсякдення радянської людини

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота магістра на тему «Фотографія як джерело з історії повсякдення радянської людини» складається з 90 сторінок, містить 24 джерела, 82 монографії та статті. Об’єктом дослідження є фотографічні практики радянських громадян як специфічний різновид людської діяльності від початку їхнього формування, а також еволюція цього історико-культурного явища. Предметом дослідження стали професійні й аматорські фотографії які репрезентують історію повсякдення радянської людини. Метою дослідження є аналіз особливостей фотографії як історичного джерела, їх можливість репрезентувати історію повсякденного життя радянської людини. Наукова новизна роботи обумовлена комплексним дослідженням фотографії як джерела з історії повсякдення радянської людини. Спробою визначення особливостей фотоджерел і визначенням інформаційного потенціалу фотоджерел з історії повсякдення радянської людини. В ході дослідження, ми прийшли до наступних висновків: Фотографію відносять до комплексу образотворчих, аудіовізуальних, візуальних джерел, технотронних документів. У понятійному апараті досліджень про фотодокументи немає загальноприйнятої термінології. Дослідники використовують різні трактування окремих понять. Згідно існуючих класифікацій фотографії поділяють згідно меті створення, способам отримання, місця зберігання, жанрами, сюжетам, специфіки роботи фотографа і т.д. У 1920-1930-і роки відбувається зародження та становлення радянської фотографії. Основними тенденціями у цей період було пристосування нового жанру мистецтва під потреби агітації радянської влади, боротьба двох напрямків фотографії: репортерної зйомки та художньої постановочної фотографії. Головною вимогою до фотомитців було дотримання «радянського канону». Радянська влада з перших років свого існування використовувала різні технічні засоби для пропаганди, і дуже важливу роль відводила фотографії, враховуючи її масовість та відносно низьку вартість. В різні етапи існування радянської держави міфологізація дійсності то збільшувалася, то зменшувалася, але завжди залишалася на високому рівні. До специфіки радянського фотомистецтва можна віднести певні взаємовпливи «офіційної» фотографії на наївне фотомистецтво аматорів, бо в державі, де влада намагалася контролювати всі сфери життя, у тому числі і звичайний побут населення, точніше його сприйняття та фіксацію у памʼяті не можливо не зрозуміти ці впливи. З іншого боку, аматорська фотографія в часи свого найбільшого злету і поширення у 1960 – 1980 рр. почала також впливати на офіційну фотографію, бо вже давно перетворилася на певну буденність для населення і вже не визивала такого наївно-довірливого сприйняття. Інформаційний потенціал радянських фотографій є досить високим, як будь якого фотоджерела. Враховуючи, що сама влада заохочувала громадян до заняттям фотомистецтвом маємо величезну кількість фотоджерел, що відбивають майже всі аспекти життя радянської людини. Окрема група радянських фотографій це – фотографії з сімейних фотоальбомів. Але враховуючи обмежений доступ дослідників до сімейних світлин створюється обмеженість джерельної бази. Головною особливістю родинних фотографій є – сконцентрованість їх за метою створення, вони репрезентують історію родини. Самі фотографії є певними маяками, до яких прив’язуються певні спомини та формується пам'ять родини. Тому всі фотографії з сімейних альбомів присвячені невеликому колу подій – весілля, проводи до армії, перший клас у школі, навчання в інституті, тощо.

EN : The subject of master's qualifying work on "Photography As a Source of the History of Everyday Life of the Soviet Man" consists of 90 pages, contains 24 sources, 82 monographs and articles. The object of research are photographic practices of Soviet citizens as a specific type of human activity since the beginning of their formation, as well as the evolution of this historical study of photographic and cultural phenomena. The subject of the study are professional and amateur photographs representing the history of everyday life of the Soviet man. The goal of the work is to analyze the features of photography as a historical source, their ability to represent the history of everyday life of photography as a human source. Academic novelty of the work is a comprehensive study of photography as a source of the history of everyday life of the Soviet man. By the attemption to feature information photo sources of the history of everyday Soviet Science due to photo sources potential definition of human definition. In the course of the study, we came to the following studies: in modern historiography there is no consensus on the place of photographic documents in the typology of historical sources. Photography is referred to as imitative, audiovisual, visual, technotronic documents. In the conceptual framework of research commonly used different interpretations of individual concepts. The researchers use different interpretations of individual concepts. According to the classifications of the purpose of photography they are devided into the receipt, storage, genres, subjects, the specifics of the photographer, etc. In the 1920's and 1930's, the origin and formation of Soviet photography took place. The main trends in this period were the adaptation of a new genre of creation, methods for the needs of agitation in the art of Soviet photography: reporter photography and artistic staging photography. The main requirement for the photographers of was the observance of the "Soviet canon". During the first three years of its existence, the Soviet government used various technical means for propaganda, and photography was very important, because of its massiveness and relatively low cost. In different stages of the existence of the Soviet state, the mythologizing of reality at first increased, then decreased, but all the time was at a high level. To the specifics of Soviet photography can also be attributed certain interactions of "official" photography to the naive photography of amateurs, because in a state where the government tried to control all spheres of life, including ordinary life, more accurate perception and fixation in memory is impossible to understand these influences. On the other hand, the amateur photography at the time of its greatest rise in the 1960s-1980s was also influence official photography, because it had long since become a kind of routine for the population and had no naive gullible perception. Information potential of Soviet photographs is as high as any photo source. Considering that the authorities themselves encouraged citizens to engage in photography, we have a huge number of photo sources, which reflect almost all aspects of Soviet life. Informativeness, content, representativeness of photography and specificity, ability and priority of its use in the reproduction of Soviet everyday life. A separate group of Soviet photographs are family photo albums. But it is a limited source base. The main feature of family photos is their concentration in order to the purpose of their creation, they represent the history of the family. The photographs themselves are certain beacons to which memories are attached and the memory of the family is formed. Therefore, all the photos from family albums are dedicated to a small range of events, such as weddings, farewells to the army, first grade at school, study at the institute, and so on.