PNF-терапія як засіб відновлення функціональної активності жінок з наслідками мозкового інсульту

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота: 61 сторінка, 7 таблиць, 2 рисунка, 57 літературних джерела. Об’єкт дослідження – вплив реабілітаціїна відновлення функціональної активності після інсульту. Мета дослідження – оцінка ефективності застосування PNF-терапії у відновленні функціональної активності жінок з наслідками мозкового інсульту. Методи дослідження – аналіз і узагальнення літературних джерел; аналіз історій хвороби;визначення функціонального стану пацієнтів за категорійним профілем Міжнародної класифікації функціонування:методи оцінки об’єктивних показників функціонального стану верхньої кінцівки, оцінка функціональної активності пацієнтів методом тестування, методи математичної статистики. Жінки з наслідками порушення мозкового кровообігу які прийняли участь в дослідженні мали постінсультний парез верхньої кінцівки для якого характерним було: зниження сили м’язів кисті до 18,25 кг, низьковольтна активність з паретичних м’язів за даними електроміографії – 34,02 мкВ на рівні «структури та функцій», що призвело до зниження показників функціональної активності і якості життя за даними шкал повсякденної активності на рівні «ативності та участі». Застосування PNF-терапії в комплексній реабілітації спрямованій на відновлення функціональної незалежності осіб з наслідками церебрального інсульту приводить до більш значного відновлення рухової функції паретичної руки, збільшення функціональної активності і якості життя хворого, що відкриває певні можливості для вдосконалювання методологічного підходу до відновлення рухових функцій у осіб, що перенесли церебральний інсульт за МКФ.

EN : Qualification work – 61 pages, 7 tables, 2 figures, 57 references. The object of research is the effect of rehabilitation on the restoration of functional activity after stroke. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of PNF therapy in restoring the functional activity of women with the consequences of stroke. Research methods – analysis and generalization of literature sources; analysis of case histories; determination of the functional status of patients according to the category profile of the International Classification of Functioning: methods of assessing objective indicators of functional status of the upper extremity, assessment of functional activity of patients by testing, methods of mathematical statistics. Women with cerebrovascular disorders who participated in the study had post-stroke paresis of the upper extremity, which was characterized by: decrease in muscle strength of the hand to 18.25 kg, low-voltage activity of the paretic muscles according to electromyography – 34.02 μV at «Structure and functions», which led to a decrease in functional activity and quality of life according to the scales of daily activity at the level of «activity and participation». The use of PNF-therapy in comprehensive rehabilitation aimed at restoring functional independence of persons with cerebral stroke leads to more significant recovery of motor function of the paretic arm, increased functional activity and quality of life, which opens certain opportunities for improving the methodological approach to restoring motor function. who suffered a cerebral stroke at the IFF.