Ideals as a functional system: theoreticomethodological analysis

Abstract

UA : Проблема ідеалу залишається у ХХІ столітті актуальною для дослідження. Взаємовідносини між ідеалом та його практичним втіленням є гострою темою для дискусій в сучасній філософії, політології, теорії державного управління. Мета статті - надати теоретико-методологічний аналіз розуміння ідеалу, розглянути ідеал як функціональну систему. Тому основним методом – є метод системно-структурного аналізу. Сучасне полісистемне бачення проблеми ідеалу базується на теорії динамічних систем, що надає можливість досліджувати ідеал як ідентичність на межі деструкцій, втрати ідентичності та тих процесів, що пов’язані з глобалізацією, з метаекологічним контекстом, з соціокультурними трансформаціями. Діалог культур у глобалізаційних процесах призводить до адаптації однієї культури іншою. «Щеплення» ідеалів часто-густо призводить до перетворення культури, яка колонізує у культуру, яка здатна до адаптації. Формуються ідеали як актори метакультурних відносин, актори цивілізаційного процесу. Це стає запорукою методологічного аналізу ідеалу як функціональної системи.

RU : Проблема идеала остается в ХХІ веке актуальной для исследования. Взаимосвязь между идеалом и его практическим воплощением является острой темой для дискуссий в современной философии, политологии, теории государственного управления. Цель статьи – дать теоретико-методологический анализ понимания идеала, рассмотреть идеал как функциональную систему. Поэтому основным методом исследования есть метод системно-структурного анализа. Современное полисистемное видение проблемы идеала базируется на теории динамических систем, что дает возможность исследовать идеал как идентичность на границе деструкций, утраты идентичности и тех процессов, которые связаны с глобализацией, с метаэкологическим контекстом, с социокультурными трансформациями. Диалог культур в глобализационных процессах ведет к адаптации одной культуры другой. «Прививка» идеалов нередко приводит к перевоплощению культуры, которая колонизирует, в культуру, которая способна к адаптации. Формируются идеалы как акторы метакультурных отношений, акторы цивилизационного процесса. Это дает возможность методологического анализа идеала как функциональной системы