Неовікторіанська ревізія твору Л. Керрола "Alice in Wonderland" крізь призму інтермедіального аналізу

Abstract

EN : The work is presented on 73 pages of printed text. The list of references includes 75 sources. The presented paper is dedicated to the analysis of neo-Victorian revisions of Victorian works in the light of digital medium. The object of the work can be defined as the process of videogame transcoding of fiction. The main aim of the paper consists of analyzing the peculiarities and functions of neo-Victorian transcoding of nonsense fairy-tale “Alice in Wonderland” by L. Carroll, through intermedial dialogue of fictional work and its videogame adaptation. It determined the accomplishment of such objectives as: - studying history and semantics of term “intermediality”, specific features of intermediality studies as a separate scientific area; - clarify the patterns in videogames’ interaction with other art forms in diachronical projection; - identify distinctive traits of neo-Victorian epoch as a part of current literary process; - analyze the peculiarities of neo-Victorian method through videogame medium, using the material of the study. The theoretical basis included in the work were the key notions of intermediality theory (A. Hansen-Löve, V. Flusser, J. Lotman) and neo-Victorian studies (R. Gilmour, S. Carroll, O. Tupahina). The distinctive features of digital neo-Victorian interpretations of a Victorian fictional text are discussed with the emphasis on the specific patterns that this type of intermedial contact ensues. The scientific novelty of the presented research lies in the proper study of the patterns of the neo-Victorian transformation of fictional text at different levels when creating videogame interpretations.

UA : Робота викладена на 73 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 75 джерел. Об’єкт дослідження: процес перекодування художньої літератури засобами відеоігрового медіуму. Мета роботи: вивчення специфіки та функцій неовікторіанського перекодування вербальних концептів казки–нонсенс Л. Керрола “Alice in Wonderland”, у ході розгортання міжмистецього діалогу літературного твору та його відеоігрової адаптації. Теоретико–методологічні засади: ключові положення теорії інтермедіальності (О. Ханзен–Льове, В. Флюссер, Ю. Лотман) та неовікторіанських студій (Р. Гілмор, С. Керрол, О. В. Тупахіна). Отримані результати: серед інтермедіальних проєкцій літературних творів у ХХІ ст. виокремився новий, дигітальний вид медіа, який дозволив розширити розуміння процесу мистецького кодування, створення інтерпретації художніх текстів у інших медіа – відеоіграх. Цим видом медіа послуговується і постмодерністський феномен, неовікторіанство, який фокусується на переосмисленні вікторіанського матеріалу. Найбільш репрезентативним для вивчення наведених категорій є неовікторіанська відеогра, що переосмислює вікторіанський художній текст завдяки постмодерністському та дигітальному інструментарію. Диапазон змін варіюється від деконструкції образного рівня вихідного твору, використання інтертекстуальності для захоплення фокусу уваги реципієнта, використання елементу інтерактивності для безпосереднього занурення гравця у події сюжету, а також додання до проблематики класичного першоджерела питань, що ставляться соціокультурними нормами сьогодення.