Mythology and mythic insult of maternity in discourses and narratives in modern philosophy and culture

Abstract

EN : The relevance of the research is that the mythological and mythological images existing in the culture ("woman-mother ", "woman-worker", etc.), which produce a "natural" world for us, are analyzed while eliminating from the field of vision the alternative possibilities of its device. By problematizing this evidence, comprehending the possible values excluded by the authorities, it is possible to foresee the consequences of certain discursive concepts, while destroying their ideological closeness, "naturalness" and self-evidence of the proposed designs. The formulation of the task consists in the philosophical comprehension of the specifics of the conceptualization of motherhood as a complex semantic field, which is determined by the nature of gender relations. The subject of the research consists of the transformation of social forms and dispositive philosophical problems of motherhood, their representation in the discourses and narratives of modern philosophy and culture. Analysis of recent research and publications. Important for our study are the works of J. Butler, S. Raddick, L. Irigarey, E. Sixu, J. Kristeva C. Lemert, E. Jeremiah, P. Deicher, L. Nicholson, and others, which determine the study of maternity from the point of view of the problems of identity / subjectivity, which is one of the main theoretical areas of postmodernity. The researchers of gender, considering the postmodern impulse, tend to deconstruct female identity, biology and "materiality", despite the "eternal secret" of the essential body.

UA : Актуальність дослідження в тому, що аналізуються існуючі в культурі міфологеми і міфообразів ( «жінка-мати», «жінка-трудівниця» і т. Д.), Які виробляють «природний» для нас світ, одночасно усуваючи з поля бачення альтернативні можливості її влаштування. Проблематізіруя цю очевидність, осмислюючи виключені владою можливі значення, можна передбачити наслідки певних дискурсивних концептів, при цьому руйнуючи їх ідеологічну закритість, «природність» і само очевидність пропонованих конструкцій. Постановка завдання полягає в філософському осмисленні специфіки концептуалізації материнства як складного смислового поля, яке визначається характером ґендерних відносин. Предмет дослідження - трансформації соціальних форм і діспозітіва у філософській проблематиці материнства, їх репрезентація в дискурсах і наративах сучасної філософії і культури. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливими для нашого дослідження є роботи Дж. Батлер, С. Раддік, Л. Ірігарей, Е. Сікс, Ю. Кристевої Ч. Лемерт, Е. Єремія, П. Дейчер, Л. Ніколсон і ін., Які визначають дослідження материнства з точки зору проблем ідентичності / суб'єктивності, що є одним з основних теоретичних напрямків постмодерну. Дослідники гендеру, враховуючи постмодерністський імпульс, схильні реконструювати жіночу ідентичність, біологію та «матеріальність», незважаючи на «вічну таємницю» ессенціального тіла.

RU : Актуальность исследования в том, что анализируются существующие в культуре мифологемы и мифообразы («женщина-мать», «женщина-труженица» и т. д.), которые производят «естественный» для нас мир, одновременно устраняя из поля видения альтернативные возможности его устройства. Проблематизируя эту очевидность, осмысливая исключенные властью возможные значения, можно предвидеть последствия определенных дискурсивных концептов, при этом разрушая их идеологическую закрытость, «естественность» и самоочевидность предлагаемых конструкций. Постановка задания заключается в философском осмыслении специфики концептуализации материнства как сложного смыслового поля, которое определяется характером гендерных отношений. Предмет исследования - трансформации социальных форм и диспозитивов в философской проблематике материнства, их репрезентация в дискурсах и нарративах современной философии и культуры. Анализ последних исследований и публикаций. Важными для нашего исследования являются работы Дж. Батлер, С. Раддик, Л. Иригарей, Э. Сиксу, Ю. Кристевой Ч. Лемерт, Е. Иеремия, П. Дейчер, Л. Николсон и др., которые определяют исследование материнства с точки зрения проблем идентичности/ субъективности, что является одним из основных теоретических направлений постмодерна. Исследователи гендера, учитывая постмодернистский импульс, склонны реконструировать женскую идентичность, биологию и «материальность», несмотря на «вечную тайну» эссенциального тела.