UA : Дипломна робота – 78 стор., 65 джерел
Об’єкт дослідження: сучасні німецькомовні побутові анекдоти
професійної тематики.
Мета роботи: систематизація та комплексний аналіз стилістичних
особливостей побутових анекдотів професійної тематики німецької
лінгвокультури.
Теоретико-методологічні засади: ключові положення категорії
комічного розглянуті з точки зору філософії (А. Бергсон, Ю.Б. Борєв,
Ф. Макттовек, О. П. Московський, Л.Н. Палмер, Л.Н. Столович та ін.),
літературознавства (О. В. Долгушева, П. І. Майдаченко, Т. М. Самойленко,
Р. А. Семків, А. О. Щербина та ін.), соціології (Ю.А. Артемова,
А. Є. Болдирева, В. Л. Вартанян, А. Д. Кошелев та інші).
Отримані результати: серед корпусу німецькомовних гумористичних
текстів побутові анекдоти професійної тематики займають важливе місце в
міжмовній комунікації. Дані анекдоти виступають механізмом регулювання
соціальної взаємодії в аспекті професійних контактів. Функціонуючі, у
анекдотах професійної спрямованості, стилістичні фігури не тільки
створюють гумористичний ефект, а й здатні ретранслювати певний
стереотипний образ представника тієї чи іншої професії, що у свою чергу
формує соціальний статус певної професії. До таких стилістичних фігур
відносяться наступні: метафора, повторення, порівняння, риторичне питання,
перифраз, епітети, алюзія, парадокс, градація, тощо. Особливе місце серед
стилістичних засобів наявних у побутових анекдотах професійної тематики
належить мовній грі на різних мовних рівнях. Найчастіше, у побутових
анекдотах професійної тематики, вона має прояв саме на фонетичному рівні.
DE : Die Frage des Humors war immer relevant. Die moderne Welt ist ohne die vier
Anthropozentren, auf denen der Humor aufbaut und durch die die humorvolle
Kommunikation stattfindet, nicht vorstellbar: der kommunizierende Mensch (Homo
Communicens), der schaffende Mensch (Homo Artifex), der spielende Mensch
(Homo Ludens) und der lachende Mensch (Homo Ridens). Deswegen rufen die
Forschungen der verschiedenen Aspekte des Humors immer mehr Interesse hervor.
In dieser Forschung untersuchen wir die Funktion von Stilfiguren in Wortwitze, die
zu dem humorvollen Diskurs gehören.
Das kommunikative Ziel berufliche Wortwitze ist es, die soziale Interaktion im
Sinne beruflicher Kontakte zu regeln. In unserer Arbeit wurden Stilfiguren
untersucht, die die humorvolle Wirkung darzustellen und ein stereotypes Bild von
Vertretern einer bestimmten Profession zu erzeugen.
In dieser wissenschaftlichen Studie analysieren wir berufliche Wortwitze und
enthüllen die häufigsten Stilfiguren auf, die in Witzen dieser Art verwendet werden.
Zu diesen Stilfiguren gehören: Metapher, Wiederholung, Vergleich,
rhetorische Frage, Periphrase, Epitheta, Anspielung, Paradoxon, Abstufung usw.
Einen besonderen Platz unter den Stilmitteln, die in berufliche Wortwitze zur
Verfügung stehen, nimmt das Sprachspiel auf verschiedenen sprachlichen Ebenen
ein. In Wortwitze zu beruflichen Themen zeigt sich dies meist genau auf der
phonetischen Ebene.
