UA : Кваліфікаційна робота магістра складається з 98 сторінок, містить 247 джерел та 16 додатків. Повсякдення як буденне, звичне життя є невід’ємною складовою кожної історичної епохи, її відображенням, а тому потребує бути предметом історичних досліджень. Сатиричний український журнал «Перець» є свого роду «соціальним дзеркалом», у публікаціях якого багатогранно представлено повсякденне життя населення радянської України.
За публікаціями журналу «Перець» було простежено соціальну інфраструктуру України, її соціально-побутову частину. Серед комунальних проблем писали про водо- та електропостачання, опалення, газ тощо. Перші повоєнні роки були позначилися проблемами проживання в аварійних гуртожитках. Бум житлового будівництва з середини 1950-х років показав такі недоліки, як неякісне будівництво, невдалі інженерні рішення, корупція при отриманні житла, а також безкультур’я нових власників житла.
У радянській Україні функціонував залізничний, автомобільний, повітряний, морський та річковий транспорт, головним недоліком якого було недотримання розкладу руху. Також відзначалося хамство водіїв, кондукторів та контролерів. Їм протистояли таксі з високою ціною поїздки. Основними засобами зв’язку були пошта і телеграф, які досить довго доставляли інформацію до адресата. Телефон же довгий час був предметом розкоші.
Торгівля та громадське харчування мали низку спільних проблем: дефіцит товарів і продуктів харчування, приміщення, що потребували ремонту, антисанітарія, низькій рівень культури обслуговування, графік роботи закладів, що співпадав із графіком роботи підприємств, установ, організацій, внаслідок чого люди не могли здійснити закупи після роботи, або харчуватися в свою обідню перерву.
Наслідком планової економіки було переважання кількості над якістю, через що покупці отримували браковані меблі, посуд та техніку. Дефіцит якісної продукції приводив до появи чорного ринку, на якому за подвійну плату можна було отримати товар тут і зараз та пристойної якості. Так само планова економіка впливала на виробництво одягу та взуття, які надходили у продаж з браком та не за сезоном, що сприяло появі такого явища, як «фарцовка».
Радіо, кіно та телебачення в СРСР завжди сприймались як засоби пропаганди в першу чергу і тільки після вже розглядалися як візуальне мистецтво та розваги для народу. За публікаціями журналу можемо простежити, що радіофікація відбувалася нерівномірно та з використанням бракованої продукції. Кінофікація ж у селі та в місті мала суттєві відмінності та не була спрямована на задоволення потреб споживача, а вже з другої половини 1950-х років відійшла на другий план, поступившись телебаченню. Всі способи проведення дозвілля мали спільні недоліки: бюрократизація, бракована продукція, дефіцит, непрофесійність та нетактовність персоналу.
EN : The master's thesis consists of 98 pages, contains 247 sources and 16 appendices. Everyday life as everyday, habitual life is an integral part of every historical era, its reflection, and therefore needs to be the subject of historical research. The satirical Ukrainian magazine «Perets» is a kind of «social mirror», whose publications present a multifaceted daily life of the population of Soviet Ukraine.
According to the publications of the magazine «Perets», the social infrastructure of Ukraine, its social and household part, was traced. Among communal problems, they wrote about water and electricity supply, heating, gas, etc. The first post-war years were affected by the problems of living in emergency hostels. The housing boom since the mid-1950s has shown such flaws as shoddy construction, poor engineering solutions, corruption in the acquisition of housing, and the lack of culture of the new homeowners.
In Soviet Ukraine, rail, road, air, sea and river transport functioned, the main drawback of which was non-compliance with the traffic schedule. Rudeness of drivers, conductors and controllers was also noted. They were opposed by taxis with high fares. The main means of communication were mail and telegraph, which delivered information to the addressee for a long time. The telephone was a luxury item for a long time.
Trade and public catering had a number of common problems: a shortage of goods and food, premises in need of repair, unsanitary conditions, a low level of service culture, the work schedule of establishments that coincided with the work schedule of enterprises, institutions, and organizations, as a result of which people could not make purchases after work, or to eat on your lunch break.
The result of the planned economy was the predominance of quantity over quality, due to which buyers received defective furniture, dishes and appliances. The shortage of quality products led to the emergence of a black market, where you could get goods here and now and of decent quality for double the price. Similarly, the planned economy affected the production of clothes and shoes, which went on sale with shortages and out of season, which contributed to the emergence of such a phenomenon as «fartsovka».
Radio, cinema and television in the USSR were always perceived as means of propaganda in the first place and only later were they already considered as visual art and entertainment for the people. According to the magazine publications, we can see that radiofication was carried out unevenly and with the use of defective products. Cinematography in the village and in the city had significant differences and was not aimed at satisfying the needs of the consumer, and already from the second half of the 1950s, it took a back seat, giving way to television. All methods of spending leisure time had common disadvantages: bureaucracy, defective products, shortages, unprofessionalism and tactlessness of the staff.
