EN: The relevance of the research topic is that various approaches are analyzed
on the essence of globalization, which is represented as an objective, qualitatively new
process of internationalization and integration of all fields of activity of the modern
civilizational structure. Analysis of the literature. The works of A. Appadarui, Z. Bauman,
U. Beck, Z. Bzezhinski, F. Braudel, I. Wallerstein, E. Giddens, P. Drucker, M. Castells, T.
Levitt, I. Tirikyan, K. Waite, F. Fernandez-Armestro, S. Huntington. In the post-Soviet space,
the ideas of globalization were developed in the works of V. Inozemtsev, V. Stepin, A.
Chumakov, P. Vodopyanova, V. Voronkova, O. Punchenko, A. Zelenkova, C. Kirvel, A.
Lazarevich, V. Nikitenko, A. Sosnin, A.Utkin and many others. The aim of the article is to
concretize the concept of ―globalization‖, and also through the analysis of tectonic shifts in
the world sociological system, to represent the main socio-political, cultural and civilizational
dimensions of this concept. Research objectives - in the context of the stated goal, the
essence of the social dynamics of a globalizing world is revealed. Research Methodology.
The methodology is based on an integrated approach, due to its interdisciplinary nature. The
result of the study. Sociodynamics is revealed as the process of its deployment in time and
space in conjunction with the social organization of social organization, as well as with social
changes and upheavals affecting the progressive course of its development. The contradictory
nature of globalization has been proved, its brilliance and poverty are revealed with specific
examples. The whole range of problems of globalization as a multidimensional phenomenon
is actualized. The reasons that prevented the implementation of the concept of Western
ideologists about building a unipolar world and the creation of a single governing body under
the auspices of the United States are revealed. Sociodynamics of the global world, in the
context of the goal set, is reflected through the prism of the financial and economic
dimension; through the formation of frontiers, fraught with the charge of aggravation,
instability, risks, dynamic chaos. Conclusions. The mechanisms of regulation of the emerging
chaos in social relations - threats, sanctions, crisis fluctuations, the use of ―soft power‖,
conflicts, etc. are substantiated. Such dimensions of sociodynamics as environmental and
demographic are described, the negativity of their development at the present stage is
revealed.
UA: Актуальність теми дослідження в тому, що аналізуються різноманітні
підходи на сутність глобалізації, яка репрезентована як об’єктивний, якісно новий
процес інтернаціоналізації та інтеграції всіх сфер діяльності сучасного цивілізаційного
життєоблаштування. Аналіз літератури. Використано роботи А.Ападаруї, З.Баумана,
У.Бека, З.Бжезинського, Ф.Броделе, І.Валлерстайна, Е.Гідденса, П.Дракера,
М.Кастельса, Т.Левіта, І.Тірікяна, К.Уейта, Ф.Фернандес-Арместро, С. Хантінгтона. На
пострадянському просторі ідеї глобалізації розглядаються в роботах В. Іноземцева,
В.Стьопіна, А.Чумакова, П. Водопянова, В. Воронкової, О.Пунченко, А.Зеленкова, Ч.
Кірвеля, А.Лазаревича, В.Нікітенко, А. Сосніна, А.Уткіна та інших. Метою статті є
конкретизація концепту «глобалізація», а також через аналіз тектонічних зсувів у
світовій світсистемі репрезентувати основні соціально-політичні і культурно-
цивілізаційні виміри цього концепту. Задачі дослідження - в контексті сформульованої
мети розкрити сутність соціодинаміки глобалізованого світу. Методологія
дослідження побудована на основі комплексного підходу, що зумовлено її
міждисциплінарним характером. Результат дослідження. Соціодинаміка
розкривається як процес її розгортання у часі і просторі у взаємозв’язку з соціальною
організацією суспільного облаштування, а також з соціальними и змінами і
потрясіннями, що впливають на поступове протікання її розвитку. Доведено
суперечливий характер глобалізації, на конкретних прикладах розкрито її блиск та
убогість. Актуалізовано цілий комплекс проблем глобалізації як багатовимірного
феномена. Розкрито причини, що перешкодили реалізації концепції західних ідеологів
побудувати однополярний світ і створення єдиного органу управління під егідою США.
Соціодинаміка глобального світу в контексті заявленої цілі знайшла своє відображення
в контексті фінансово-економічних вимірів; в контексті формування фронтирів, що
включають в себе загострення, нестійкість, ризики, динамічний хаос. Висновки.
Обґрунтовано механізми регуляції хаосу, що виникли у суспільних відносинах, -
загрози, санкції, кризові флуктуації, застосування «м’якої сили», конфлікти та ін.
Охарактеризовано такі виміри соціодинаміки, як екологічні і демографічні, розкрито
негативізм їх розвитку на сучасному етапі.
RU: Актуальность темы исследования в том, что анализируются различные
подходы на сущность глобализации, которая репрезентирована как объективный,
качественно новый процесс интернационализации и интеграции всех сфер
деятельности современного цивилизационного устройства. Анализ литературы.
Использовыаны работы А. Аппадаруи, З. Баумана, У. Бека, З. Бжезинского, Ф. Броделе,
И. Валлерстайна, Э. Гидденса, П. Дракера, М. Кастельса, Т. Левита, И. Тирикьяна, К.
Уэйта, Ф. Фернандес-Арместро, С. Хантингтона. На постсоветском пространстве идеи
глобализации развиваются в работах В. Иноземцева, В.Степина, А.Чумакова,
П. Водопьянова, В. Воронковой, О.Пунченко, А.Зеленкова, Ч. Кирвеля, А.Лазаревича,
В.Никитенко, А. Соснина, А.Уткина и многих других. Целью статьи является
конкретизация концепта «глобализация», а также через анализ тектонических сдвигов в
мировой социосистеме репрезентировать основные социально-политические и
культурно-цивилизационные измерения этого концепта. Задачи исследования - в
контексте сформулированной цели раскрывается сущность социодинамики
глобализирующего мира. Методология исследования. Методология построена на
основе комплексного подхода, что обусловлено ее междисциплинарным характером.
Результат исследования. Социодинамика раскрывается как процесс ее развертывания
во времени и пространстве во взаимосвязи со социальной организацией общественного
устройства, а также с социальными переменами и потрясениями, влияющими на
поступательный ход ее развития. Доказан противоречивый характер глобализации, на
конкретных примерах раскрыты ее блеск и нищета. Актуализирован целый комплекс
проблем глобализации как многомерного феномена. Вскрыты причины, помешавшие
реализации концепции западных идеологов о построении однополярного мира и
созданием единого органа управления им под эгидой США. Социодинамика
глобального мира, в контексте поставленной цели, нашла свое отражение через призму
финансово-экономического измерения; через формирование фронтиров, таящих в себе
заряд обостренности, неустойчивости, рисков, динамического хаоса. Выводы.
Обоснованы механизмы регуляции возникающего хаоса в социальных отношениях –
угрозы, санкции, кризисные флуктуации, применение «мягкой силы», конфликты и др.
Охарактеризованы такие измерения социодинамики как экологическое и
демографическое, раскрыт негативизм их развития на современном этапе.
