UA : Структура магістерської кваліфікаційної роботи складається з реферату (українською та англійською мовами), технічного завдання, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи –71 сторінки, основний текст -86 сторінки.
Робота обертається навколо актових джерел з утисків української мови XIX-XX століття.
Об'єктом дослідження є сама українська мова та всі аспекти її використання, стану, розвитку, та впливу на неї зовнішніх чинників.
Мета дослідження полягає в ретельному аналізі, розумінні, та висвітленні причин та наслідків утиску української мови в різних історичних і сучасних контекстах.
Основні завдання дослідження включають:
1.Дослідження історичних коренів явища
2.Аналіз сучасних тенденцій
3.Нормативне регулювання
4.Визначення факторів впливу
5.Вивчення мовнополітичних реформ
6.Міжнародний контекст
7.Рекомендації та висновки
8.Інформаційне узагальнення
Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до актуальної в історіографії теми. У дослідженні аналізуються розуміння джерел та механізмів утисків української мови допомагає зберегти та розвивати українську мову та культуру, зберігаючи багатство інтелектуальних, історичних і літературних ресурсів. Дослідження може слугувати основою для розроблення та вдосконалення мовної політики, включаючи законодавчі акти, які гарантують захист української мови та її використання в різних сферах.
У висновках дослідник звертається до кількох ключових питань:
1. Розгляд сутністі явища утиску української мови та його історичні корені?
2. Зміни в осмисленні формули незалежності та їх вплив на джерела?
3. Перехід на українську мову під час війни?
Підсумково, можна визнати, що мовне питання в Україні залишається важливим та актуальним аспектом суспільного розвитку. Відзначено, що під час війни з Росією зросла важливість української мови як інструменту національної самосвідомості та патріотизму.
EN : The structure of the master's qualifying work consists of an abstract (in Ukrainian and English), a technical assignment, an introduction, three chapters, conclusions, a list of used sources and literature. The total volume of the work is 71 pages, with the main text comprising 86 pages.
The work revolves around act-based sources concerning the oppression of the Ukrainian language in the 19th-20th centuries. The object of the research is the Ukrainian language itself and all aspects of its usage, state, development, and the influence of external factors.
The research aims at a thorough analysis, understanding, and highlighting the causes and consequences of the oppression of the Ukrainian language in various historical and contemporary contexts.
The main objectives of the research include:
Exploring the historical roots of the phenomenon
Analyzing contemporary trends
Normative regulation
Identifying influencing factors
Studying language policy reforms
International context
Recommendations and conclusions
Information synthesis
The scientific novelty of the work lies in the comprehensive approach to this topical issue in historiography. The research analyzes the understanding of sources and mechanisms of oppression of the Ukrainian language, which helps in preserving and developing the Ukrainian language and culture, safeguarding the wealth of intellectual, historical, and literary resources. The research could serve as a basis for the development and improvement of language policies, including legislative acts ensuring the protection and use of the Ukrainian language in various spheres.
In the conclusions, the researcher addresses several key questions:
The essence of the phenomenon of oppression of the Ukrainian language and its historical roots.
Changes in the interpretation of the formula of independence and their impact on sources.
Transition to the Ukrainian language during the war.
In summary, the language issue in Ukraine remains an important and relevant aspect of societal development. It's noted that during the war with Russia, the importance of the Ukrainian language grew as an instrument of national self-awareness and patriotism».
