Особливості художньої репрезентації трагічного модусу в поезії Р. М. Рільке та її україномовних перекладах

Abstract

UA : Кваліфікаційна робота магістра – 59 стор., 50 джерел. Об’єкт дослідження: особливості художньої репрезентації трагічного модусу в поезії Р.М. Рільке та її україномовних перекладах. Мета роботи: визначення специфіку художньої репрезентації трагічного модусу в поезії Р.М. Рільке та її україномовних перекладах. Теоретико-методологічні засади: осмислення специфіки художнього перекладу, проблем творчої репрезентації трагічного модусу в оригіналі та перекладах, питань перекладацьких трансформації підчас художнього перекладу. Отримані результати: В творах Р.М. Рільке трагічний модус є одним з головних: його репрезентація здійснюється через зображення об’єктивованого героя або через вираження емоцій ліричного героя (ліричного «Я»). У випадку з об’єктивованим героєм трагічний модус австрійським поетом створюється за допомогою таких прийомів як використання тропів (епітетів, порівнянь, концептуальних метафор, гіперболи) та фігур (антитези, ампліфікації та повторів, які перетворюються у важливі лейтмотиви).В тих віршах, де в центрі є ліричне «Я», трагічний модус створюється за допомогою риторичних питань, ампліфікації, метафор, порівнянь та паралелізму. Українські перекладачі віршів Рільке (М. Бажан, М. Стус, М. Фішбейн) прагнуть максимально відтворити трагічний модус оригінального тексту за допомогою точного перекладу та припустимих трансформацій. Найбільш близькими до оригіналів (і в плані змісту, і в плані форми) є переклади М. Фішбейна та М.Бажана, переклади В.Стуса є більш вільними, дуже поетичним.

DE : Wir haben den Begriff «künstlerischer Modus»als Synonym für die Kategorie «Pathos» untersucht. In den Werken von R.M. Rilkes tragischer Modus ist einer der wichtigsten: Seine Darstellung erfolgt durch das Bild eines objektivierten Helden oder durch den Ausdruck der Gefühle eines lyrischen Helden (lyrisches «Ich»). Im Fall des objektivierten Helden wird der tragische Modus vom österreichischen Dichter mithilfe von Techniken wie der Verwendung von Tropen (Epitheta, Vergleiche, konzeptionelle Metaphern, Übertreibungen) und Figuren (Antithesen, Verstärkungen und Wiederholungen, die sich in verwandeln) geschaffen wichtige Leitmotive).Unter diesem Aspekt haben wir das Gedicht analysiert: «Der Ölbaumgarten», «Der Tod des Dichters», «Der Panther», «Denn, Herr, die großen Städte sind». In jenen Gedichten, in denen das lyrische «Ich» im Mittelpunkt steht, wird der tragische Modus durch rhetorische Fragen, Verstärkung, Metaphern, Gleichnisse und Parallelität erzeugt.Unter diesem Aspekt haben wir das Gedicht analysiert:Der Dichter», «Abschied». Die Ukrainische Übersetzer von Rilkes Gedichten (M. Bazhan, M. Stus, M. Fishbein) bemühen sich, mithilfe einer genauen Übersetzung und akzeptablen Transformationen den tragischen Modus des Originaltextes so weit wie möglich wiederherzustellen. Am nächsten an den Originalen (sowohl inhaltlich als auch formal) sind Übersetzungen von M. Fishbein und M. Bazhan. Übersetzungen von V. Stus sind freier, sehr poetisch.