UA : Робота викладена на 69 сторінках друкованого тексту, 8 таблиць, 3 рисунка. Перелік посилань включає 31 джерело. Об'єктом дослідження виступає психологічне благополуччя внутрішньо-переміщених осіб в умовах військових дій. На сьогоднішній день міграційні процеси в Україні необхідно розглядати не лише як від'їзд працездатного населення за кордон, але й значною мірою переміщення людей всередині країни, що викликано, насамперед, військовими діями, які наближаються вже до десятирічної позначки. За прогнозами Ради ЄС, населення України внаслідок міграції може скоротитися на 24-33% в залежності від тривалості бойових дій і нестабільної роботи інфраструктури. Через війну за кордон виїхало понад 7,9 млн. українців. Про це йдеться на сайті Агентства ООН у справах біженців, ще 5,9 млн. осіб є внутрішньо переміщеними особами. Більшість переселенців було терміново розселено індивідуально або за допомогою уповноважених державних органів зі східних та центральних областей України до Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Хмель-ницької та Вінницькі області. Водночас Київ, з якого на початку війни виїхала майже половина населення, став місцем розселення біженців, найчастіше з Лівобережної України. Водночас міста центральної України залишаються важливими пунктами прийому біженців із південно-східних регіонів України. Згідно з картою ООН, у Західній Україні налічується понад 2,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб, у центральних областях на правому березі Дніпра ˗ 1,4 мільйона, на північний схід від Києва ˗ 1,3 мільйона, на пів-день від Києва та на північ від Одеси та Миколаєва ˗ 357 тисячі. Внутрішня міграція населення призводить до серйозних наслідків для України, впливаючи на її економічне і суспільно-політичне життя. Внутрішньо-переміщені особи стикаються з різними проблемами: економічними, соціально-психологічними та інституційно-правовими, інаслідок чого їм потрібна суттєва багатостороння підтримка з боку держави та суспільства. Одним із стратегічно важливих напрямків підтримки та допомоги внутрішньо переміщеним особам є розробка конструктивних підходів або способів особистісної поведінки (копінг-стратегій), серед яких найважливіше місце посідає адаптація, тобто пристосування до нових реалій життя, реінтеграції в нове соціокультурне середовище, що своєю чергою передбачає розробку ефективних механізмів подолання стресових факторів, що впливають на психологічне благополуччя особистості. Проблема психологічної адаптації до нових умов життя і психологічний стан переселенців, який навіть за умов розв'язання всіх першочергових соціальних проблем може продовжуватися тривалий час. Тому, з теоретичної точки зору набуває актуальності дослідження адаптації внутрішньо- переміщених осіб як чинника психологічного благополуччя.
EN : The work is presented on 69 pages of printed text, 8 tables, 3 figures. The list of references includes 31 sources. The object of the study is the psychological well-being of internally displaced persons in the conditions of military operations. To date, migration processes in Ukraine must be considered not only as the departure of the working population abroad, but also to a large extent the movement of people within the country, which is caused, first of all, by military actions, which are already approaching the ten-year mark. According to forecasts of the Council of the EU, the population of Ukraine due to migration may decrease by 24-33%, depending on the duration of hostilities and the unstable operation of the infrastructure. Because of the war, more than 7.9 million Ukrainians went abroad. This is stated on the website of the UN Refugee Agency, another 5.9 million people are internally displaced persons. Most of the displaced persons were urgently resettled individually or with the help of authorized state bodies from the eastern and central regions of Ukraine to the Lviv, Ivano-Frankivsk, Chernivtsi, Zakarpattia, Volyn, Rivne, Ternopil, Khmelnytskyi and Vinnytsia regions. At the same time, Kyiv, from which almost half of the population left at the beginning of the war, became a place of resettlement for refugees, most often from the Left Bank of Ukraine. At the same time, the cities of central Ukraine remain important reception points for refugees from the southeastern regions of Ukraine. According to the UN map, there are over 2.9 million internally displaced persons in Western Ukraine, 1.4 million in the central regions on the right bank of the Dnieper, 1.3 million to the northeast of Kyiv, 1.3 million to the south of Kyiv and north of Odesa and Mykolaiv ˗ 357 thousand. Internal population migration leads to serious consequences for Ukraine, affecting its economic and socio-political life. Internally displaced persons face various problems: economic, social-psychological and institutional-legal, and as a result they need significant multilateral support from the state and society. One of the strategically important areas of support and assistance to internally displaced persons is the development of constructive approaches or methods of personal behavior (coping strategies), among which the most important place is adaptation, i.e. adaptation to new realities of life, reintegration into a new socio-cultural environment, which in turn involves the development effective mechanisms for overcoming stressful factors affecting the psychological well-being of an individual. The problem of psychological adaptation to new living conditions and the psychological state of immigrants, which can continue for a long time even if all primary social problems are solved. Therefore, from a theoretical point of view, the study of adaptation of internally displaced persons as a factor of psychological well-being becomes relevant.
