UA : Мета дослідження: аналіз основних проблем та їх вирішення в процесі
залучення та участі молоді в публічному управлінні. Обґрунтування напрямків
підвищення ефективності участі в публічному управлінні молоді на сучасному
етапі розвитку.
Об’єкт дослідження: система публічного управління України.
Предмет дослідження: участь молоді у публічному управлінні: форми та
механізми залучення.
Методи дослідження: теоретичний, імперичний, метод порівняльного
аналізу, метод узагальнення.
Новизна дослідження: Виконана магістерська робота – це самостійна
наукова праця у сфері публічного управління та адміністрування, в якій
отримано науково обґрунтовані результати, що можуть бути використані
державними владними структурами та органами місцевого самоврядування.
Гіпотеза: покращити існуючу систему публічного управління можливо за
рахунок нових шляхів підготовки молоді та нової молодіжної політики.
Висновки: 1 Визначена необхідність в детальному вивчені основних
перешкод на шляху до залучення молоді до публічного управління. 2. Державна
політика нашої країни сьогодні має бути спрямована на активне залучення
молоді до прийняття управлінських рішень, що в перспективі призведе до
появи висококваліфікованих кадрів. 3. Створення правової бази для оновлення
керівного складу державної служби, розробку та реалізацію національних,
регіональних та галузевих програм із залучення молоді на державну службу.
EN : Research objective: Analyzing the main problems and their solutions in the process of engaging and involving youth in public governance. Substantiating directions for enhancing the effectiveness of youth participation in public governance at the contemporary stage of development.
Research object: Ukraine's public governance system.
Research subject: Youth participation in public governance: forms and mechanisms of involvement.
Research methods: Theoretical, empirical, comparative analysis method, generalization method.
Research novelty: The completed master's thesis is an independent scientific work in the field of public administration and administration, providing scientifically substantiated results that can be utilized by state authorities and local self-government bodies.
Hypothesis: Improving the existing public governance system is possible through new approaches to youth training and a new youth policy.
Conclusions: 1. The necessity of a detailed study of the main obstacles to youth involvement in public governance has been identified. 2. The current state policy in our country should focus on actively engaging youth in decision-making, ultimately leading to the emergence of highly qualified personnel. 3. Creating a legal framework for updating the leadership of the civil service, developing and implementing national, regional, and sectoral programs for youth engagement in public service is essential.
