UA : Робота викладена на 65 сторінках друкованого тексту, 1 таблиця, 6 рисунків. Перелік посилань включає 60 джерела. Об’єктом дослідження є: феномен неправди як основа соціальної бажаності особистості. У гуманітарних науках останнім часом стрімко зріс інтерес до проблем розуміння сутності правди та її психологічних антиподів – брехні, обману та неправди. Причини актуальності цих проблем очевидні: широке поширення комунікативних явищ зумовлює їх соціальну значущість і викликає нагальну потребу їх вивчення. Ще кілька років тому аналізом причин обману у дітей і дорослих займалися в основному педагоги і юристи, а правда була предметом дослідження фахівців з психології особистості. У зв’язку зі зміною соціальної ситуації в країні ці теми зараз цікавлять науковців різних спеціальностей. У масовій груповій свідомості неправда є межею між нормою, мораллю та правдою як важливими і фундаментальними екзистенційними цінностями. Як складний інтенціональний аспект пізнавальної та моральної сфери особистості, неправда супроводжує всі способи людського спілкування в усіх аспектах суспільного життя. Неправда, обман, брехня – явище, властиве особистості як суб’єкту соціальної взаємодії. Для визначення неправди використовуються різні категорії, але в повсякденній свідомості неправда (брехня) асоціюється з негативною, несхвалюваною дією або процесом, який породжує її в результаті маніпулювання свідомістю іншої людини. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що нами було проведено теоретичний аналіз соціальної бажаності та визначено її роль у поведінці людини, встановлено взаємозв’язок рівня самооцінки особистості та неправди як основи соціальної бажаності в різних соціальних сферах буття.
EN : The work is presented on 65 pages of printed text, 1 table, 6 figures. The list of references includes 60 sources. The object of the study is: the phenomenon of untruth as the basis of the social desirability of an individual. Recently, interest in the problems of understanding the essence of truth and its psychological antipodes - lies, deception and untruths - has grown rapidly in the humanities. The reasons for the relevance of these problems are obvious: the wide distribution of communicative phenomena determines their social significance and causes an urgent need for their study. A few years ago, the analysis of the causes of deception in children and adults was mainly done by teachers and lawyers, while the truth was the subject of research by specialists in personality psychology. In connection with the change in the social situation in the country, these topics are now of interest to scientists of various specialties. In the mass group consciousness, untruth is the boundary between norm, morality and truth as important and fundamental existential values. As a complex intentional aspect of the cognitive and moral sphere of the individual, untruth accompanies all ways of human communication in all aspects of social life. Untruth, deception, lies are a phenomenon characteristic of an individual as a subject of social interaction. Different categories are used to define untruth, but in everyday consciousness untruth (lie) is associated with a negative, disapproved action or process that generates it as a result of manipulating the consciousness of another person. The scientific novelty of the study lies in the fact that we conducted a theoretical analysis of social desirability and determined its role in human behavior, established the relationship between the level of self-esteem of an individual and untruth as the basis of social desirability in various social spheres of life.
