UA : Об’єктом дослідження є партійна система Федеративної республіки
Німеччина.
Предметом дослідження є трансформація партійної системи ФРН після
об’єднання Німеччини (1990-1998 рр.).
Мета дослідження полягає в аналізі процесів формування і розвитку
політичних, внутрішньопартійних та міжпартійних відносин у ФРН з 1990 по
1998 рік.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі залучення й аналізу
широкого кола джерел і літератури, здійснено спробу комплексного дослідження
еволюції партійної системи ФРН після німецького возз’єднання 1990 року,
особливостей організації і діяльності основних політичних партій. У дослідженні
розглядається унікальний німецький досвід щодо забезпечення узгодженості дій
партій в умовах плюралістичної демократії.
Висновки. У ході дослідження було зроблено спробу аналізу
трансформаційних процесів партійної системи ФРН після об’єднання Німеччини
у 1990 році.
Після воз’єднання Німеччини 3 жовтня 1990 р. важливим кроком було
утворення єдиної партійної системи. Необхідність ведення спільної
передвиборчої діяльності та розширення електоральної бази призвели до
організаційного злиття провідних партій: західної ВДП і трьох ліберальних партій
НДР у ВДП, західного і східного СДПН, західного і східного ХДС, східного
Союзу 90 із західною партією «Зелених», яка з того моменту стала іменуватися
Союзом 90/Зелені.
Початок формування єдиної партійної системи зовсім не зняв з порядку
денного наявні соціально-політичні протиріччя та відмінні візії щодо майбутнього
держави між східнонімецькими і західнонімецькими громадянами. У період 1990-
1998 рр. це знаходить своє відображення перш за все у різних конфігураціях
політичних сил: у східній частині Німеччини у цей час на авансцені фігурують
три партії: ХДС, СДПН і ПДС, в той час як на заході – чотири партії: ХДС/ХСС,
СДПН, ВДП, Союз 90/Зелені.
Політичну систему Німеччини у період 1990-1998 рр. можна вважати
зразком держави «партійної демократії». Партії тут виступають важливими
демократичними інститутами. Вплив державної влади на партійну систему
окреслюється законодавчо: виборче право, заборона антиконституційних партій,
регламентація внутрішньої побудови, фінансування партій.
До основних рис партійного представництва у ФРН (1990-1998 рр.) можна
віднести: по-перше, збереження домінування в органах влади (Бундестаг,
Бундесрат, федеральний уряд) великих партій – ХДС та СДПН; по-друге, попри
збільшення числа партій представлених в Бундестазі після 1990 р., ми можемо
констатувати стабілізацію партійно-коаліційної політики на федеральному рівні
через розподіл конкуренції між двома блоками (СДПН–Союз 90/Зелені та
ХДС/ХСС–ВДП); по-третє, на земельному рівні партійна система з двох блоків
знаходить своє відображення частково лише в західних землях. Водночас і в
західних, і в східних землях існують можливості утворення неоднорідних
партійних коаліцій, а також урядових моделей із залученням ПДС до офіційної чи
неофіційної співпраці. У свою чергу, це створювало передумови для
непрогнозованих і часто суперечливих варіантів участі партій у владі. Загалом, в
умовах політичного плюралізму у ФРН демократичне представництво партій у
владних структурах сприяло взаємоузгодженню інтересів різних соціальних груп
та прийняттю політичних рішень на основі консенсусу. А функціонування в країні
декількох впливових партій стало додатковим фактором політичної рівноваги та
стабільності, сприяло оптимізації роботи державного механізму і зменшенню
загрози різких деформацій у владній площині.
EN : SUMMARY TRANSFORMATION OF THE FRG PARTY SYSTEM AFTER THE GERMAN
REUNIFICATION (1990-1998)
The research object is the party system of the Federal Republic of Germany.
The subject of this research work is the transformation of the FRG party system
after the Germany reunification (1990-1998).
The aim of the research is to analyze of the processes of formation and
development of political, intra-party and inter-party relations in Germany from 1990 to
1998.
The novelty of the work is represented by the attempt of the complex research of
the evolution FRG’s party system after the German reunification in 1990, research of
the features of organization and main activities of the major political parties, using a
wide range of the historical sources and literature. The study examines the unique
German experience of ensuring the coherence of parties' actions in a pluralistic
democracy.
Conclusions. During the research, there was made an attempt to analyze the
transformation of FRG’s party system after the German reunification in 1990.
An important step after the German reunification on October 3, 1990, was the
creation of a unified party system. The need in the joint election campaigning and the
expansion of the electoral base led to an organizational merger of the leading parties:
the Western FDP and the three Liberal parties of the GDR, the Western and Eastern
SPD, the Western and Eastern CDU, the Eastern Alliance 90 with the Western The
Greens. The new party became known as the Alliance 90/The Greens.
The beginning of the formation of a unified party system did not remove from its
agenda the existing socio-political contradictions and different visions about the future
state between East German and West German citizens. In the 1990-1998 period, this is
reflected primarily in different configurations of political forces: in the eastern part of
Germany at this time there are three parties: the CDU, the SPD and the PDS, while in
the west there are four parties: the CDU/CSU, SPD, FDP, Alliance 90/The Greens.
Germany’s political system in the 1990-1998 can be considered as an example of
the state of «party democracy». The parties are important democratic institutions there.
The influence of state power on the party system is outlined by law: suffrage,
prohibition of anti-constitutional parties, regulation of internal construction, financing
of parties.
The main features of party’s representation in Germany (1990-1998) include:
firstly, the preservation of dominance in the authorities (the Bundestag, the Bundesrat,
the Federal government) of large parties called the CDU and the SPD; secondly, despite
the increase in the number of parties represented in the Bundestag after 1990, we can
say about the stabilization of the party’s coalition politics on the federal level by the
division of competition between two blocks (SPD–Alliance 90/The Greens and the
CDU/CSU–FDP, which since 1990 by 1998 were formed a parliamentary majority);
thirdly, at the regional level, the party system of the two blocs is only partly reflected in
the western lands. At the same time, in both Western and Eastern countries, there are
opportunities for the formation of heterogeneous party coalitions, as well as government
models involving the PDS in formal or informal cooperation. In turn, this created the
preconditions for unpredictable and often contradictory options for party involvement in
power. In general, in the context of political pluralism in Germany, the democratic
representation of parties in government facilitated the harmonization of interests of the
different social groups and the political decision-making on the basis of consensus. And
the functioning of several influential parties in the country has become an additional
factor of political equilibrium and stability, it has helped to optimize the operation of the
state mechanism and reduce the threat of deformations in the government.
