UA : Мета дослідження: дослідити професійну взаємодію фахівця із соціальної
роботи з жінками, постраждалими від домашнього насильства.
Об'єкт дослідження: соціальна робота з жінками, що постраждали від
домашнього насильства.
Предмет дослідження: професійна взаємодія фахівця із соціальної роботи
з жінками, що постраждали від домашнього насильства.
Методи дослідження: аналіз, узагальнення, індукція, конкретизація,
систематизація, аналогія, аналіз документів, анкетування.
Гіпотеза: ефективність професійної взаємодії фахівця із соціальної роботи
з жінками, що постраждали від домашнього настильства, залежить від багатьох
факторів, найважливішими з яких є визначення конкретної мети комунікації,
правильне розмежування і використання часу, коректне застосування
вербальних і невербальних засобів, обізнаність, професіоналізм, чіткість, емпатія
та орієнтація на результат.
Висновки: 1. На сьогоднішній день було створено широку та змістовну
нормативно-правову і теоретико-методологічну базу для здійснення професійної
взаємодії з жінками, які постраждали від домашнього насильства.
2. Якість та ефективність професійної взаємодії залежить від комплексного
підходу до її реалізації.
3. Фахівець з соціальної роботи повинен володіти високим рівнем навичок
і знань для того, щоб професійна взаємодія з жінками, які постраждали від
домашнього насильства, передбачала позитивні результати.
EN : The purpose of the study: to investigate the professional interaction of a social
work specialist with women victims of domestic violence.
The object of the study: social work with women victims of domestic violence.
Subject of the study: professional interaction of a social work specialist with
women victims of domestic violence.
Research methods: analysis, generalization, induction, specification,
systematization, analogy, document analysis, questionnaire.
Hypothesis: the effectiveness of professional interaction of a social work
specialist with women victims of domestic violence depends on many factors, the most
important of which are the definition of a specific purpose of communication, the
correct delineation and use of time, the correct use of verbal and non-verbal means,
awareness, professionalism, clarity, empathy and result orientation.
Conclusions: 1. To date, a broad and meaningful regulatory, legal, theoretical
and methodological framework has been created for professional interaction with
women victims of domestic violence.
2. The quality and effectiveness of professional interaction depends on a
comprehensive approach to its implementation.
3. A social work specialist should have a high level of skills and knowledge to
ensure that professional interaction with women victims of domestic violence provides
for positive results.
