UA : Кваліфікаційна робота магістра – 77 стор., 62 джерела.
Об’єкт дослідження: концепція особистості художника, репрезентована у романах С. Моема «Місяць і гріш», «Пироги і пиво», «Театр», «Візерунчастий покрив».
Мета роботи: визначення концептуальних основ бачення творчого процесу і творчої особистості в романах С. Моема мистецького циклу.
Теоретико-методологічні засади: осмислення природи творчого процесу, проблем ґенезису та поетики роману про художника, способи репрезентації теми мистецтва та образу художника в творчості письменників ХХ ст., творчої свідомості в реалістичному романі, вплив національної специфіки на образ митця. Отримані результати: Концепція творчої особистості, репрезентована в романах С. Моема, ґрунтується на основі письменницьких аксіологічних і онтологічних уявлень про співвідношення творчого генія з красою, істиною і добром. Людина-митець (художник, письменник, актриса, вчений) у художньому світі англійського класика знаходиться на межі правди життя (здорового глузду) і правди вищої (мистецької). Тому конфлікт творів побудовано на змалюванні «аморальної моральності» неординарної особистості. В романах мистецького циклу втілюється думка про виправдання художника створеною ним красою. Духовна користь пов`язується письменником зі здатністю викликати моральні переживання. Значна увага приділяється розкриттю теми ворожого оточення. Суспільство прагне нівелювати творчу особистість, звести її до стандарту посередності. У зв`язку із цим в романах письменника з’являється мотив маски. Категорія маски стає ефективним засобом драматизації образу митця.
EN : The purpose of our work is definition of the concept of the creative person in S. Maugham's novels “Theatre», “The Moon and Sixpence”, “Cakes and Ale”, “The Painted Veil”, the analysis of creative tools by means of which the writer displays specificity of creative process and creative person.
During the research we came to the following conclusions:
A man-creator at Maugham always stands on the verge of the vital truth (common sense) and the supreme truth (the truth of art). That is why the conflict of novels is usually built on the description of “immoral morality” of non-ordinary personality. The writer aspired to understand, how in the creator’s soul low instincts and physiology incorporate to genius. The eternal question on parity of art and life, beauty and morals is investigated in novels “The Moon and Sixpence”, “Cakes and Ale”, “Theatre”.
Comparative research of novels has shown, that the treatment of a question on the nature of creativity by S. Maugham remains constant, though a principle of creation of Stricland’s character (“The Moon and Sixpence”) – romantic, and Driffield (“Cakes and Ale”) – realistic. Stricland – an artist – is allocated by the force of unconscious instinctive aspiration to embody of his soul creative images, for him the act of creativity is a clearing from a tormenting devil, for Driffield – from all the experiences, ideas which owned him. This idea about unconscious character of creative process S. Maugham will repeat in “Theatre”. The concept of the creative personality of a writer is based on connection of the creative genius with beauty, true and goods in a person. Maugham emphasizes that artists in creativity are not similar on themselves in a life, but creativity promotes expression of their person in a complex of individual features, including negative ones.
