Своєрідність художнього світу у романі Донни Тартт «Shigol»

Abstract

UA : Метою дослідження на тему “Своєрідність художнього світу у романі Донни Тартт “Shigol” (“The Goldfinch”) є виявлення крізь призму категорії “художній світ” закономірностей становлення множинних художніх смислів роману, визначення особливостей індивідуально-авторської поетики американської письменниці Д. Тартт. Встановлено, що своєрідність художнього світу роману Д. Тартт “The Goldfinch” виявляється в засобах художнього синтезування у взаємозв’язку з новими принципами мислення, новітніми моделями бачення людини та світу, новими аспектами романної оповідальної техніки. Художній світ роману поєднує жанровий синкретизм постмодерністського наративу, елементи екзистенційно-реалістичного синтезу, екзистенційні модуси існування персонажів з елементами реалістичної оповідної манери. Його своєрідність проявляється в особливій “гібридній” жанровій структурі (“роман виховання – “Bildungsroman”); детектив, психологічний роман, роман з яскраво вираженими ознаками притчі (присутні як мінімум два рівні прочитання: земний – побутовий і інакомовний – філософський). Художній світ роману “The Goldfinch” презентує екзистенціалістську модель європейського роману, тісно пов‘язаний з сенсом людського життя та екзистенційним вибором людини, містить гуманістичну концепцію світу, питання про людину, що запитує про своє призначення в суспільстві і у Всесвіті. Підкреслюється, що структура екзистенції описується в романі у вигляді набору модусів людського існування: екзистенційної свідомості, межової ситуації, смерті, страху тощо. Екзистенційний модус “межової ситуації” прочитаний як “шифровка трансцендентного дискомфорту” головного героя Тео Декера.

EN : The aim of the topic of “The peculiarity of the artistic world in Donna Tartt's novel" Shigol "(" The Goldfinch ") is to identify through the prism of the category" artistic world "the laws of formation of multiple artistic meanings of the novel, to determine the features of the individual-author poetry of the American writer D. Tartt. It is established that the pecularity of the artistic world of D. Tartt's novel "The Goldfinch" is manifested in the means of artistic synthesis in connection with new principles of thinking, new models of human’s vision and the world, new aspects of novel storytelling. The artistic world of the novel combines the genre syncretism of the postmodern narrative, the elements of existential-realistic synthesis, the existential modes of the characters' existence with the elements of a realistic narrative manner. Its peculiarity is manifested in a special "hybrid" genre structure ("novel of education -" Bildungsroman "); detective, psychological novel, novel with pronounced features of the parable (there are at least two levels of reading: terrestrial - domestic and non-linguistic - philosophical). The artistic world of “The Goldfinch” presents the existentialistic model of the European novel, closely linked to the meaning of human life and the existential choice of man, contains a humanist conception of the world, the question of a person who asks about his purpose in society and in the world . It is emphasized that the structure of existence is described in the novel in the form of a set of modes of human existence: existential consciousness, boundary situation, death, fear, etc. The existential modus of the "boundary situation" is read as "the encoding of transcendent discomfort" by the main character Theo Decker.