Характерні риси німецької неологічної лексики

Abstract

UA : Дипломна робота: 61 стор., 79 джерел. Об’єктом дослідження стали неологізми кінця 20-го початку 21-го століття. Мета магістерського дослідження полягає в проведенні комплексного багатоаспектного аналізу нових лексичних одиниць - неологізмів останніх 20 років в сферах політики, економіки, інформаційних та телекомунікаційних технологій, реклами. Теоретико-методологічні засади: ключові положення неології (Е.И. Михєєва, О.А. Никитіна), теорії розвитку словникового складу мови за рахунок запозичень (О.В. Cлаба, В. Устінова), словотворчого потенціалу мови (Є.А. Земська, Є.С. Кубрякова), метафоричних процесів (Є.Г. Кошкіна, P. Braun). В роботі охарактеризовано екстралінгвальні та лінгвальні причини мовних змін, визначено зовнішні та внутрішні шляхи неологізації словникового складу німецької мови. Неологізм розуміється у широкому сенсі як лексична одиниця, яка є новою з огляду на її структуру або/та семантику. Поняття «неологізм» перетинається із поняттям «запозичення». Встановлено, що німецька мова як динамічне явище постійно перебуває у русі, збагачується за рахунок: запозичень/інтернаціоналізмів, що повністю або частково асимілюються в цій мові; завдяки словотворчим моделям, які передбачають утворення нових слів на базі власномовних словотворчих формантів та створення гібридних явищ; через перенос значення, основним різновидом якого є метафора. Неологізми німецької розподіляються за тематичними групами «Політика», «Економіка», «Телекомунікація/ Комп’ютерні технології» «Реклама», , в яких кожен із шляхів поповнення лексикону демонструє свій потенціал

DE : Die vorliegende Magisterarbeit bezieht sich auf die Problematik des sprachlichen Weltbildes der deutschen Märchen von Brüdern Grimm. Die Aktualität des erforschten Themas ist durch ein hohes Interesse der modernen Linguistik zum Phänomen des deutschen Märchendiskurses und seiner Übersetzung zu erklären. Das lässt sich anhand einer meist standhaften und zugleich flexiblen Gattung wie die Haus-und Kindermärchen von Brüdern Grimm ausführen. Das Märchen widerspiegelt die wichtigsten linguokulturellen Vorstellungen über das Volk und seine Weltanschauung. Wissenschaftlich relevant ist nicht nur die Wiedergabe der mittelalterlichen Vorstellungen der Deutschen über das Glück, das menschliche Äußere, das Gute, das Böse in den ukrainischen und russischen Übersetzungen, sondern auch die Spezifik der von Übersetzern ausgewählten Transformationen. Auf dem kognitiven Niveau der Märchen werden lingvokulturelle Konzepte ausgegliedert und analysiert. Auf dem sprachlichen Niveau sind Realienwörter (im weiteren Sinne) zum Gegenstand unserer Forschung geworden. In die Mitte unserer Aufmerksamkeit sind auch die meist verwendeten Transformationen auf den logisch-konzeptuellen und sprachlichen Niveaus geraten. Sowohl ukrainische als auch russische Übersetzung sind adäquat, besonders auf dem konzeptuellen Niveau, was durch ähnliche Vorstellungen des ukrainischen und deutschen, des russischen und deutschen Volks bezüglich der Grundbegriffe der menschlichen Existenz erklärt werden kann. Auf dem sprachlichen Niveau sind einige Differenzen zwischen dem Original und Übersetzungen zu betrachten. Das betrifft den Ersatz der Realienbegriffe und Realienwörter in der russischen Übersetzung. Die äußerliche Charakteristik der handelnden Personen ist in beiden Übersetzung auch nicht immer adäquat repräsentiert